Дроянда - Королева місяця та сонця, Дроянда

Таємниця, яку зберігали століттями

Дівчата давно відчували, що їхнє минуле пов’язане з чимось великим. Але лише після відкриття загадкових книг, які подарував дядько Макс, вони почали підозрювати, що їхня сім'я приховує більше, ніж здається.

Ключі. Вони мусили знайти їх. Але від чого ці ключі?

— "А що, як ці ключі не просто для скрині чи дверей?" — прошепотіла Дроянда, гортаючи стародавній рукопис.

— "Може, вони відкривають щось набагато важливіше… якісь знання?" — припустила Агафія.

І тоді їм здалося, що сторінки книги змінилися. На них проявився текст:

"Ключі ведуть до таємниці роду. Але лише той, хто йде шляхом Місяця та Сонця, зможе їх знайти. Двоє повинні діяти як одне."

Допомогти одній людині

Але це було не єдине їхнє завдання. Вони знали, що є хтось, хто потребує їхньої допомоги. Хтось, хто не може самостійно знайти шлях до правди.

— "Це про Василису?" — здогадалася Дроянда.

— "Можливо… але що вона приховує?"

Їхні дракони, Сулвус і Раф, занепокоєно заворушилися, ніби теж відчули щось важливе.

Попереду було ще багато загадок. Ключі, таємниці роду, Василиса… І що важливіше — як це все пов’язано між собою?

Таємниця Василиси та Ключів

Агафія і Дроянда знали, що їхня місія тільки починається. Вони перечитували книгу знову і знову, намагаючись розшифрувати загадкові слова про "шлях Місяця та Сонця". Але що це означало?

Раптом двері до кімнати тихо рипнули, і до них увійшла Василиса. Її очі були серйозними, а вираз обличчя — сумним.

— "Ви вже знаєте про ключі…" — мовила вона.

Дівчата переглянулися.

— "Ти щось знаєш?" — запитала Агафія.

Василиса зробила крок уперед, а її довге волосся ніби затріпотіло від невидимого вітру.

— "Я знаю більше, ніж вам здається. Але я не могла сказати вам раніше…"

— "Чому?" — Дроянда схрестила руки на грудях.

— "Бо це стосується не лише вас. Це стосується мене, Фреї… і тієї людини, якій ви маєте допомогти."

— "Хто ця людина?"

Василиса зітхнула.

— "Феша."

Феша та його таємниця

— "Феша? Але ж він просто учень академії!" — здивувалася Агафія.

— "Ви так думаєте. Але він — ключ до всього."

Василиса підняла руку, і у повітрі засвітилися знаки. Вони нагадували зірки, що формували сузір’я.

— "Феша не той, ким здається. Він не просто людина. В його жилах тече кров духів."

Дроянда відкрила рот від подиву.

— "Як це можливо? Він… він схожий на звичайного хлопця!"

— "Це лише ілюзія. Його справжня сила спить. І якщо її не розбудити… все пропаде."

Агафія відчувала, що ця ніч змінить усе.

— "Тоді що ми маємо зробити?"

— "Вам потрібно знайти три ключі. Вони відкриють таємниці вашої сім’ї… і допоможуть розбудити Фешу. Але будьте обережні. Бо є ті, хто хоче цьому завадити…"

Тільки-но вона сказала ці слова, у вікно щось гучно вдарилося.

Зовні, в темряві, хтось чекав

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍