Артур Єрмак - Байка про Арктантропа, Артур Єрмак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Постріл!
Куля влучила в плече перевертню і той відпустив Марію, його права рука повисла наче шматок м’яса, і він з риком кинувся до офіцерів, Парсонс палив з табельного пістолета, ось тільки звичайні кулі аж ніяк не спиняли цього монстра. Перевертень дістав Барта першим, одним махом кігтистою лапи він відірвав йому одну руку по саме плече а іншу тільки до ліктя, одразу перекинувся на О’Брайена і відірвав тому праву руку і кусок лівої ноги, збирався навіть перекусити офіцера навпіл але відволікся на проїжджаючу мимо машину.
Наче бездомний пес, арктантроп кинувся за нею, намагаючись використовувати усі чотири кінцівки, ось тільки одна з лап безвольно бовталась уздовж тіла.
Ніч ще була молода і кров, що бурлила у венах перевертня-ведмедя, вимагала більше кривавих побоїщ, набагато більше аніж те що він скоїв біля будівництва…
Троє вбито і ще більше він вб’є цієї ночі.
[1]Сеппуку – ритуальне самогубство самураїв.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байка про Арктантропа, Артур Єрмак », після закриття браузера.
