Колектив авторів - Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

статті 129, частини перша і друга статті 130, статті 139, 140, 153 та 202);

[Пункт 2 частини другої статті 255 доповнено згідно із Законом України № 3048-III від 07.02.2002 p.]

3) позаштатний інспектор Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (частини перша, третя, четверта і п’ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131);

4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 77);

5) громадський мисливський інспектор (стаття 91-2 в частині порушення правил полювання);

6) громадський інспектор органів рибоохорони (стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);

7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65-1, 77, 77-1, 78, 82, 89 (щодо диких тварин), статті 91-2, 153);

8) посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу;

9) посадові особи органів залізничного транспорту (стаття 123);

10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об’єднань громадян (статті 120, 175, 188-8);

11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов’язаними, призваними на збори, - частина четверта статті 122, статті 122-1, 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, частина перша статті 132, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на збори), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);

[Пункт 11 частини другої статті 255 доповнено згідно із Законом України № 743-IV від 15.05.2003 p.]

12) адміністрація підприємств, установ і організацій (стаття 132);

13) виключено;

[Пункт 13 частини другої статті 255 виключено згідно із Законом України № 2787-111 від 15.11.2001 p.]

14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), стаття 77-1).

[У пункт 14 частини другої статті 255 внесено зміни згідно із Законом України № 548-ІV від 20.02.2003 p.]

15) виключено

[Пункт 15 частини другої статті 255 виключено згідно із Законом України № 548-IV від 20.02.2003 p.]

16) посадові особи органів Державної прикордонної служби України (частини перша і третя статті 85, статті 121-1, 195);

[Частину другу статті 255 доповнено пунктом 16 згідно із Законом України № 662-IV від 03.04.2003 p.]

[У пункті 16 частини другої статті 255 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 1299-ІV від 20.11.2003 p.]

[У пункт 16 частини другої статті 255 внесено зміни згідно із Законом України № 2600-IV від 31.05.2005 p.]

17) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 104-1).

[Частину другу статті 255 доповнено пунктом 17 згідно із Законом України № 1805-IV від 17.06.2004 p.]

У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

[Статтю 255 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) обов’язково перевіряє чи компетентною особою був складений протокол. Ця стаття надає повний перелік осіб, яким законодавством надано право складати протокол про адміністративне правопорушення. Надання в одній статті переліку одразу усіх осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, суттєво полегшує визначення такої особи та пришвидшує вирішення питання про компетентність особи, яка склала протокол. Однак у деяких випадках не зазначається конкретна посадова особа, що має право складати протокол, а лише робиться посилання на те, що ця особа є, наприклад, уповноваженою на те комітетом селищних, міських рад. У такому випадку необхідно звертатися до відповідних відомчих актів. Таких відсильних положень дуже мало порівняно з кодексами колишніх радянських республік, де для визначення такої посадової особи необхідно було звертатись до інших нормативно-правових актів.

При виявленні проступку особою, яка не має права складати протокол, вона повинна повідомити про це у відповідні органи.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопо­рушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу порушникові роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення - це