Аманді Хоуп - Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп

- Я двічі водив її до відунів, - сумним голосом відповів лікар, похитавши головою. - Навіть проблиску магії в ній немає.

У імператора стало таке обличчя, наче я комашка якась неприємна, нахабно виповзла на світ і йому шалено захотілося мене прихлопнути, але змушений терпіти через мого батька.

- Це правда, що дівчина втратила пам'ять? - задав правитель питання про мене в третій особі, ніби мене з ними не було, зовсім неввічливо.

Принц дивно глянув на мене і видав:

- Схоже на те.

- Ви виявили сліди магічного впливу на ній? - це питання призначалося лікареві.

- Так, сліди є, - відповів батько. – Але дещо дивні властивості.

- Дивні? – перепитав імператор, піднявши червоні брови.

- Так, - знову вклонився той. - На ній вплив цілющої магії!

Повисла гробова тиша. Всі троє дивилися на мене.

Зніяковіла під їхніми поглядами. А я звідки знаю? Чого вони? І взагалі, крім мене там не було жодної живої людини. А вбита дівчина ніяк не могла на мене вплинути. Хоча те, що сталося після її зникнення, і моє дивне омолодження – можливо, це все пояснює?

Тільки я не збиралася нікому про це розповідати. Розцінивши, що моє життя дорожче за правду.

- Цілитель? – насупившись, здивувався імператор. – Невже в нас з'явився цілитель?

- Можливо! - зітхнув тяжко батько, і щось блиснуло в його очах. Не зрозуміла, чи страх, чи злість.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно