Сергій Олексійович - Знайти дівчину за сто днів , Сергій Олексійович

Все ж таки щось у цьому є. І на такі речі слід і варто звертати пильну увагу. Наприклад, ти набираєш чийсь номер або дзвониш комусь, або пишеш. І раз, і дві відповіді немає чи людина не відповідає. Тобто саме зараз не доля чи не час. Ось це вже точно перевірено. Це щось у глибині душі тобі каже, що не варто дзвонити, писати, приходити, знайомитись, робити якісь речі та потім так все і виходить.

Щодо якихось конкретних дій та конкретних людей. То бачив дівчинку з перукарні.. І якось вона мені вже зовсім не так подобається, як подобалося на самому початку. І зараз я, наприклад, не став би докладати зусиль для того, щоб з нею познайомитися або там завести якісь стосунки. Все-таки все має перевірятись часом. Я думаю, ось ти одразу спочатку з нею познайомився. Ось із цією людиною. Але потім пройде, якийсь час і ти ясно розумієш, що ця людина потрібна тобі чи ні? Усьому потрібен час.

7 січня.
90-й день.

Сьогодні я хотів би поговорити про вибір. По-моєму вибір звичайно є практично завжди. І можна вирішувати самому, що та як тобі краще. Страждати чи бути щасливим.

Приклад із реального життя. Ось є дівчина. І хлопець її кохає. Ну, вона йому вже кілька разів відмовляла, а він все одно продовжує її любити. І це замість того, щоб озирнутися навколо себе і пошукати того, хто любитиме його і з радістю відповів би взаємністю на його почуття. А він думає день у день тільки про неї.

Він живить її своїми емоціями, своїми почуттями. А що вона натомість дає йому? Та зовсім нічого. Абсолютно порожньо.

Тож чи є якийсь сенс вкладатися в людину не отримуючи нічого натомість? Харчувати іншого і самому ЗАЛИШАТИСЯ голодним? На мою думку, це безглуздо і суперечить інтересам людського самозбереження.

Треба думати та виявляти власну свідомість і не наражати себе на будь-які муки. Тому що це в будь-якому випадку потім позначиться погано на вашому здоров'ї. Історії про розбиті серця – це чиста та повна правда.

Люди справді помирають від нещасного кохання. Ну або принаймні довго-довго хворіють, тому що всі ці негативні почуття та емоції позначаються на вашому серці й тому в таких ситуаціях варто бігти негайно і якнайшвидше. Якщо немає реакції у відповідь, то швидше Біжи! Так, щоб вона не могла наздогнати тебе!

Ось чисто із практики. Я ж говорю, мені сподобалися дві дівчини. Це просто спілкування. І нічого такого. З одною і з другою намагаюся познайомитися, але жодного результату не було. Я просто припинив спілкуватися з ними. Ось який сенс витрачати на них свої емоції? Вона не відповідає тобі взаємністю – до побачення. А якщо це твоя людина то тобі обов'язково дадуть відповідь.

Те саме, наприклад у тих же соціальних мережах. Ти намагаєшся комусь написати, з кимось познайомитись, зробити людині приємне. Але комусь все одно, а хтось шалено радий. А ми чомусь принципово звертаємо увагу на тих, кому все одно і забуваємо про тих, хто нам дуже завжди дуже радий. А потім дивуємось, чому ми самотні та чому поряд з нами немає коханих людей. Так ось це одна з причин таких подій та ситуацій!

8 січня.
91 день.

У мене поки що тихо. Як я й казав загалом треба звичайно проявляти активність. Це означає – знайомитися потрібно самому. І десь бувати, щось робити, спілкуватись із людьми. Ну не тільки заради того, щоб у когось закохатися чи знайти собі коханку, чи жінку, чи дружину. А просто знайомитись з людьми заради дружби, заради спілкування, заради якихось інтересів і тоді ти обов'язково зустрінеш когось. А сидіти й чекати, що твоя кохана дівчина постукає до тебе у двері в пальто на голе тіло, то це, якщо таке і буває, то один раз на сто випадків.

Нам здається, що життя складається із тисячі пропущених можливостей. Ну, то як не крути, а минулого вже не повернути. І якщо шкодувати про те, що було, то це досить безглуздо і просто марнування часу, енергії та своїх почуттів.

Буває дуже часто повертаємось ми у своє минуле і думаємо, що ось було б класно вчинити ось так. Ось треба було любити цю дівчину, а не цю чи іншу людину. Ось був вибір, а ми так не робили. А я кажу, що нема чого тоді шкодувати. Ось просто люди згодом змінюються. І ми тоді й зараз – це абсолютно різні люди.

А якщо не хочеш жалкувати, то думай зараз. Що ти можеш зробити зараз для себе? Для того, щоб завтра бути щасливим. Я сам себе питаю, що я сьогодні можу ще придумати, щоб завтра ходити та посміхатися від щастя чи там знайди собі кохану людину. Так для цього мені треба піти та познайомитися з тими дівчатами, які мені подобаються.

Загалом, як не крути, а для того, щоб щось було, потрібно щось робити. І саме, на жаль, нічого з неба не падає. А я всі ці дні тільки ходив і дивився. І лише посміхався тим, хто мені подобається, але не зробив жодного малесенького кроку в їх бік, щоб з ними познайомитися.

Звичайно, треба було підходити й розмовляти та брати телефон і спілкуватися, і домовлятися про якісь зустрічі. Треба було запрошувати на побачення. Кимось цікавитись. І гуляти разом. І тоді, мабуть. Ні, обов'язково був би якийсь толк. А якщо просто мріяти й дивитися, і облизуватися, і вибачте, і пускати слині, то, звичайно, нічого з цього не вийде. І ніхто сам до тебе не підійде і ніхто не запропонує зустрічатися.

Хочеш, щоб щось було в тебе? Так ось так бери все у свої руки. Ні, чи так? Ок, далі поїхали. Ні, далі поїхали. Ось так варіант за варіантом, людина за людиною. І рано чи пізно ти зустрінеш того, хто дійсно виявиться твоєю долею і твоєю коханою людиною!