Світлана Литвиненко - Небезпечний фоторепортаж, Світлана Литвиненко

Розділ 16

  Денис з Адріаною зайшли до кафе весело розмовляючи. Сіли за столик у іншому кутку кафе не помічаючи Діану та її подругу. Вони зробили замовлення, а потім Денис нахилившись над столиком поцілував свою супутницю у губи.

-Не вірю своїм очам,- Діана заплющила очі, а потім знову розплющила переконуючись, що їй це не ввижається,- Віка, ти бачиш те що і я?

-Звісно бачу, що твій колишній цілує… Невже і справді наречену Назара?- Вікі, якось теж не вірилося,- як Денису це вдалося?

-Як вона може йому зраджувати? А може вони розійшлися через ті плітки? Ну, нібито, що у Назара є коханка, тобто я,- припустила Діана.

-Тепер я починаю розуміти чому Леся така зла. Денис її кинув, заради нової дівчини. Так їй і треба, хай пожирає свої плоди,- Віка взяла ще один бублик.

-Чи Назар знає, що Адріана з Денисом.

-Діано, та перестань ти про це думати. Тобто про Дениса та Адріану. Краще подумай про те, що Назар тепер вільний або буде вільним. Бо навряд чи він її пробачить.

-Віка про що ти?

-А ти ніби не розумієш про що я. Ти повинна діяти і зробити так, щоб плітки були реальністю,- порадила Віка.

-Я впевнена, що це Денис розбазікав свої припущення. Зараз я йому розповім що по чом,- Діана зібралася йти до столика за яким сиділи Адріана з Денисом.

-Ану стій,- Віка в мить схопила Діану за рукав свекра,- не треба тобі принижуватися. Яка вже тепер різниця. Чи може тобі Денис ще не байдужий?

-Віка ти ж знаєш, що він давно мені байдужий. Пішли додому, бо боюся, що я не стримаюся.

-Тільки-но розрахуємося…

  На другий день з самого ранку Назар зателефонував Діані і попросив її приїхати до офісу його компанії, щоб обговорити справи. Та насправді він хотів побачити її, сказати, що вільний.

-Які саме справи ми повинні обговорити?- Діана хотіла уточнити.

-Приїдеш і дізнаєшся. При зустрічі все тобі розповім,- Назар був у гарному настрої,- не затримуйся. Чекаю на тебе.

  Діана злегка розхвилювалася уявляючи про те, як саме може пройти їхня зустріч. Задумалася над тим, чи говорити Назару про те, що вчора бачила його наречену з її колишнім хлопцем. Чи говорити йому, що Адріана його зраджує.

-Скажу, ні, мабуть не буду казати, бо подумає, що я навмисно хочу його посварити з нареченою,- Діана зупинилася біля будівельної компанії, заглушила мотор,- з часом він сам дізнається. Хай тоді самі і розбираються. Не буду я туди лізти. Спокійно зайду, обговоримо справи і я так само спокійно вийду та поїду до редакції. Це моє остаточне рішення.

  Діана вилізла з машини, яку припаркувала на стоянці та ввімкнула сигналізацію, а потім направилася до входу. Коли почула голос Лесі.

-Що ночі було замало, що ти вже з самого ранку до свого коханця приїхала? Мабуть у його кабінеті, на його столі…,- Леся на смішливо почала загризатися до Діани.

-Які у тебе непристойні думки. А взагалі це не твоє діло, ти б краще за своїм хлопцем слідкувала і в своїх стосунках розбиралася чим сунула ніс у чужі,- грубо відповіла на те Діана.

-Вже мабуть знаєш, що Дениска мене кинув заради італійської хвойди. Радієш?

-Нічого я не знаю і не радію,- з лукавила та,- Леся, ну чого ти при першій можливості до мене чіпляєшся? Що я тобі такого зробила, що ти прямо не даєш мені проходу? Скажи правду.

-Просто ти мене дратуєш,- скрізь зуби просиділа Леся.

-Чим я тебе дратую?- Діана підійшла до Лесі ближче, бо їй хотілося нарешті вияснити стосунки з двоюрідною сестрою раз і назавжди,- кажи, як вже почала.

-Моя мама часто ставила мені тебе у приклад,- Леся не на жарт розійшлася перейшовши на підвищений тон і люди, які проходили мимо автостоянки оберталися на них, -казала, зверни увагу на Діанку, вона так гарно вчиться, он аж на два кружки ходить. А он вже із хлопцем зустрічається, а на тебе хоч би один подивився. А тоді, ще говорила, Діана у редакції працює і зустрічається не з яким попало хлопцем, а з відомим автогонщиком. Він її прямо на руках носить, купує дорогі подарунки і збирається з нею одружитися. А ти так і залишися старою дівою. А я усім вам носа втерла, коли у тебе Дениску відбила і влаштувалася працювати у бухгалтерію відомої будівельної компанії. І знаєш, Назара Вікторовича я в тебе теж відіб’ю.

-Леся ти несеш маячню і мені тебе шкода,- Діана не впізнавала своєї родички,- ми з тобою ніколи не дружили і не були близьким. Але я тебе все рівно люблю і поважаю. І не треба рівнятися на мене, ти хороша по своєму.

-Я доведу, що краща за тебе і тому завжди буду відбивати у тебе чоловіків. Назар був твоїм, а тепер стане моїм,- і Леся задравши голову різко розвернулася та пішла до будівлі.

  Підчас розмови Діана та Леся не звернули уваги, що вони стояли біля чорного джипу у якому сиділи двоє здоровенних чоловіків, схожих на бугаїв та слухали їхню розмову.

-Ти ж правильно зрозумів, що та з темно каштановим волоссям коханка Назара?- перепитав один у іншого.

-Ага, коханка. А це означає, що вона має цінність. Отже її і схопимо. Бос достойно оцінить нашу роботу.

-Білявка вже пішла, то ж хапаймо нашу поки навкруги пусто.

  Вони швидко удвох вискочили з машини і за лічені секунди схопили Діану, затягнувши на заднє сидіння. А потім поїхали.

  Назарові уривався терпець, бо хотів якомога скоріш побачити Діану. Щось затримувалася і він їй знову зателефонував та вона не відповідала. Потім знову набрав і знову, нічого. Вирішив спуститися та почекати біля вхідних дверей. Йдучи по холу до нього підійшла Леся, яка щойно зайшла до середини будівлі компанії.

-Назаре Вікторовичу, чи можна вас на хвилинку,-Леся грайливо подивилася йому у вічі, а потім швидко відвела погляд.

-Чого тобі?- Назар не став церемонитися згадавши хто зараз перед ним, нібито бачив її в обіймах Дениса,- давай швидше, немає коли.

-Чи можемо ми якось зустрітися?- Леся підійшла в притик до Назара і хотіла застебнути йому ґудзика на його білій сорочці та Назар не дозволив цього зробити.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍