Ніколь Кові - Небезпечний, Ніколь Кові

-Я ж казав, що мені не потрібна згода.-нагадую я. Знов палкий поцілунок. Я ледь тримаюсь, аби не здерти з неї весь одяг і не зацілувати кожен сантиметр її тіла.

-Але ж Нік. Ми досі зустрічаємось, просто... в нас пауза.-пояснює вона.

-Той, хто любить не робить паузи, тож забудь про нього.-відповідаю я і знову кілька солодких чмоків.

-Він бачив нас разом. Подумав що я зраджую йому. Як би ти себе відчував, коли твою дівчину намагались відбити?-відірвавшись від мене, запитує Софі, дивлячись своїми блакитними очима в мої.

-Мою дівчину ніхто не посміє навіть торкнутись. А якщо в когось зʼявиться думка її відбити, то він може поговорити зі мною. Я блять завжди готовий до діалогу.-риком відповідаю я, стискаючи кінчики її волосся в своєму кулаку.-Зрозуміла?

-Ти жорстокий.-відповідає Керр і я посміхаюсь.

-Ти навіть не уявляєш наскільки.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно