Ліана Меко - Зіграй зі мною, Ліана Меко

Герасимов розгублено подивився на доньку, почухав потилицю.

- Ну не знаю... можна, напевно... - Невпевнено сказав через кілька секунд, а Дар плеснув у долоні, кидаючи косий погляд на Ріку. Та виглядала незадоволеною і злегка збентеженою.

- Тату, я думаю, зараз не найкращий час...

- Чудово! - Перебив дівчину Дар, усміхаючись на всі тридцять два. - Тільки мені б спочатку..., - озирнувся на всі боки, - де тут у вас туалет?

- Ха, - вигукнула Ауріка, складаючи руки на грудях, - а туалет у нас на вулиці! - Видала на високій ноті, дивлячись на Дарія з таким самовдоволеним виглядом, немов заявила те, чим слід було по-справжньому пишатися. У погляді чітко читалося: "Ну що ти на це скажеш, мажоре? Нічим крити?".

Дар кисло поморщився і підібгав губи. Туалет на вулиці... Так, такий козир йому не побити.

- Ммм, - протягнув, засмучено похитавши головою, - тоді, мабуть... як-небудь іншим разом. Так? - повернув голову до Герасимова, той знизав плечима.

- Ага, іншим разом. - З готовністю підхопила Ауріка, і знову підштовхнула Дарія до виходу.

Дар вийшов на вулицю і обернувся до дівчини.

- Гаразд, Герасимова, твоя взяла. - Посміхнувся криво. - Вважай, один - нуль на твою користь. - А потім, схилившись над дівчиною, багатообіцяюче простягнув їй на вухо, - побачимося завтра в школі...