Юлія Богута - Совість для диявола, Юлія Богута

— Провчити, — прошепотів він в мої губи, перш ніж збити з ніг і впасти на мене зверху.

М'які губи торкнулися моїх, доки я намагалася вибратися з-під тіла Дая. Але цього разу щось пішло не так й замість звичного мені спогаду, в якому все йшло за хронологією, я потрапила у свій особистий кошмар, в якому він продовжував мене цілувати, хоча в реальності цього навіть не було. Відчуття, ніби два спогади злилися і я застрягла десь на їхній межі, цілуючи його знову і знову. Торкаючись пальцями його міцної спини, без можливості вибратися чи хоча б перевести дихання.

— Адель, — шепотів він у перервах між поцілунками... — Адель...Адель...»

Низький голос доносився крізь свідомість. Я ледь спромоглася розплющити очі, щоб знову побачити чорну безодню перед собою і провалитись назад, в той самий кошмар.