IMSS - Та, що вистрілила у його серце , IMSS

Темрява почала відступати, ніби сама природа цього місця не могла витримати сили, яку випромінювали Іларія та Девід. Віктор, відчуваючи свою поразку, все більше змінювався. Його колишня впевненість почала тріщати, і на його обличчі з’явився вираз люті, який змішувався з глибоким відчаєм. Його магія почала спотворюватися, стаючи хаотичною і нестримною. Він більше не міг контролювати свої сили, і це було видно, як темні хвилі енергії вихлюпувалися з його рук, торкаючись кожного куточка зали, поглинаючи все живе.

Іларія і Девід не відводили поглядів від нього. Вони знали, що тільки разом можуть завершити цю битву. Їхня магія перепліталась, створюючи потужний вихор, що пульсував у повітрі, як вир магії, здатний знищити навіть найтемніші сили. І хоча вони обидва були виснажені, вони знали: назад шляху немає.

Віктор знову підняв руки, і темна енергія заповнила все навколо, розповсюджуючи страх і хаос. Кожен його жест — це було як останнє, відчайдушне намагання знищити все, що стояло на його шляху. Він боровся до останнього, але вони вже були надто сильні для нього.

— Ти не можеш перемогти, Вікторе! — вигукнула Іларія, її голос звучав як грім у цій тиші, що панувала навколо. — Ти побудував свою силу на брехні та насильстві, але ми — це те, що ти не зможеш зруйнувати!

Віктор відчайдушно розсміявся, і сміх його відлунював у залі, наче наближенням кінця. Його очі почали світитися вогняним блиском, і він кинув у їхній бік масивну хвилю темної магії, яка наче могла поглинути все на своєму шляху. Але Іларія і Девід, піднявши руки, зустріли її своєю силою.

Магічний вибух спалахнув у центрі зали, і все навколо них розтріскалося. Пекельний вогонь і чорні тіні змішались в єдину стихію. Земля під ногами тряслася, а повітря було насичене такими емоціями, що навіть найміцніші духи відчували страх. Віктор, із виглядом розпачу на обличчі, зрозумів, що ця битва була для нього програна.

Девід відчував, як його магія, з’єднуючись з силою Іларії, перетворюється в невидимий потік енергії, що рухається через кожну клітину його тіла. Це була сила, яку вони обоє спільно витягнули з найглибших куточків своєї душі, їхня остання надія на перемогу.

І раптом з’явився вир. Він змішувався з темною енергією Віктора, немов два світи, що були не готові зійтися. Віктор знову підняв руки, і його магія почала перетворюватися на чорний вихор, що поглинув усе навколо. Віктор спробував виговорити слова, але їх було неможливо почути через той неперервний рев, що виривався з його рота.

— Ти не зможеш це зупинити, — його голос був ослаблений, тремтячий, немов десь глибоко всередині він вже знав, що поразка неминуча.

Але Іларія і Девід вже стояли в центрі цього хаосу, готові до останнього кроку. Віктор був на межі, і вони знали, що це момент, коли потрібно дійти до кінця. Все, що залишалося, — це зробити останній рішучий рух.

Іларія повернулася до Девіда і поглянула в його очі. Він зрозумів, що зараз саме цей момент, коли не можна відступити. Разом вони підняли руки, і потужна магія вибухнула в серці зали. Це був їхній останній удар.

Чорний вихор, що обгортав Віктора, спалахнув і потухнув, залишивши після себе лише порожнечу. Віктор впав на коліна, його магія зникла, і він опустив голову, мовляв, визнання того, що його поразка стала неминучою. Останнім зусиллям він намагався спробувати відновити свою силу, але вже було пізно. Його зв’язок з темними силами розірвався, і разом з цим згасло його існування.

Іларія і Девід стояли мовчки. Вони знали, що зараз усе закінчено. Віктор, що колись стояв на піку своєї сили, тепер став частиною історії, що вони вже забули.

— Це було важко, — сказав Девід, його голос був тихим, але в ньому звучала перемога.

— Але ми зробили це, — відповіла Іларія, її погляд був спокійний, але у ньому відчувалася глибока втома. — Тепер ми можемо почати нове життя.

Зала навколо них залишалася темною, але вже не такою страшною. Віктор був знищений, і магія, що була його життям, розсіювалася, залишаючи лише спогади про темний і страшний шлях, який вони подолали.

Іларія та Девід, з’єднавши свої руки, пішли вперед, залишаючи позаду те, що колись було їхнім найбільшим кошмаром. І хоча перед ними стояло ще багато труднощів, тепер вони були готові до цього. Бо разом вони були непереможні.

Цей розділ став кінцем однієї епохи і початком нової для них обох.