Людміла Лонковська - Залізний генерал. Уроки людяності, Людміла Лонковська

Очевидно, що війни майбутнього, враховуючи розвиток технологій і швидкість усіх процесів, будуть відрізнятися від того, що ми спостерігаємо сьогодні.

Тому, на мою думку, ми маємо зосередити увагу на відповідності вітчизняної воєнної науки потребам Збройних Сил. Адже нинішня безпекова ситуація вимагає якісного всебічного аналізу й прогнозування основних напрямів розвитку воєнних та невоєнних засобів досягнення стратегічних цілей.

Разом із тим найближчим часом все більше будуть використовуватися саме воєнні рішення, адже Збройні Сили мають найбільшу довіру суспільства. Армія була, є й буде ядром національної сили.

Аналіз сучасних воєнних конфліктів дає можливості виокремити кілька важливих тенденцій.

Перше — це зростання ролі невоєнних заходів. Інформаційна боротьба, психологічний тиск, політична дестабілізація, використання економічних, енергетичних, правових засобів формують нову реальність і нові загрози національній безпеці.

Друга тенденція — це багатосферність, коли потенціал противника може знижуватися на відстані від своєї території шляхом нанесення з різних напрямків ударів некерованим високоточним озброєнням різного базування, що супроводжуватиметься кібератаками, радіоелектронною боротьбою, інформаційними та психологічними операціями.

По-третє, зростає роль космічного простору, який може використовуватися для дій наступального та оборонного характеру. Інноваційні системи озброєнь, які розміщуються на космічних бойових платформах, можуть стати новим засобом ведення війни.

Четверта тенденція — розширення спектра засобів збройної боротьби, серед яких зростає значення гіперзвукового, високоточного, електромагнітного, лазерного, інфразвукового та кіберозброєння, а також інформаційних систем управління, безпілотних літальних та автономних морських апаратів, роботизованих комплексів воєнного призначення та штучного інтелекту.

Цей перелік, звісно, не є вичерпним. Я лише виокремив головні тенденції, які сучасна воєнна наука зобов’язана вивчати. Зрозуміло, що дати точний прогноз, якими будуть війни майбутнього, складно, але осягнути характер змін воєнних конфліктів, запропонувати шляхи розвитку Збройних Сил України — ось головне й цілком реалістичне завдання воєнної науки.

Іншим важливим, але більш практичним завданням воєнної науки є розробка нових форм застосування Збройних Сил України, які сьогодні перебувають у застарілій парадигмі.

Розвиток засобів збройної боротьби обумовлює перехід від фізичного знищення противника тільки вогневими засобами до комплексного впливу, зокрема і невоєнними засобами. Саме оснащення Збройних Сил новітніми високоточними засобами збройної боротьби матиме суттєвий вплив на трансформацію системи застосування військ.

Я бачу такі пріоритетні напрями переозброєння Збройних Сил України:

• Розробка власних ракетних комплексів, зокрема великої дальності, з метою створення сил стримування;

• Розробка систем протиракетної оборони, зокрема для боротьби з гіперзвуковими ракетами;

• Розробка ракетних систем повітряного базування із збільшеною дальністю виявлення та ураження цілей;

• Розробка новітніх систем протиповітряної оборони, зокрема з безпілотними авіаційними комплексами;

• Розробка новітніх засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби;

• Збільшення дальності вогневого ураження артилерійських систем;

• Підвищення мобільності військ;

• Завершення створення автоматизованих систем управління як єдиної системи ураження, розвідки, радіоелектронної боротьби, інформаційного протиборства;

• Впровадження наукових рішень для проведення операцій у кіберпросторі.

Як Головнокомандувач Збройних Сил України дуже розраховую на підтримку науковців у реалізації озвучених планів».

Я написала цю книгу у форматі уроків саме тому, що бачила, як постійно вчиться її герой. Він вчиться в людей навколо, вчиться в обставин, у книг. Людина, яка сама може й повинна навчати інших, ділитися знаннями й досвідом, залишається відкритою до світу. У його очах часто спалахує вогонь допитливості, непідробного інтересу до нових знань, щирого захоплення талановитими людьми. Він присвятив себе служінню Україні, турботі про людей навколо, навчанню.

Якщо ви спитаєте мене, який мій головний урок, засвоєний за час роботи з генералом Залужним, я відповім: зберігати людяність.

Навіть під час війни. Особливо під час війни. У страшні часи, серед жорстокості, крові, палючого жадання помсти слід залишатися людиною. Залишатися людиною, навіть якщо перед тобою нелюди. Бо інакше боротьба втрачає сенс.

Вибрані цитати часів великої війни

Заява від 7 березня 2022 року

(Посилання)

Дорогі побратими й посестри!

Дякую кожному й кожній із вас. Ви показали всьому світові, як треба боротися за свободу й рідну землю.

Пишаюся бути з вами в одному строю.

Воїни-герої, міста-герої — це наша реальність. Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно.

Ворог деморалізований і виснажений. Його плани на «бліцкриг», зміну влади і зовнішньополітичного курсу України зруйновані.

Використовуючи складну оперативно-стратегічну обстановку, російські окупаційні війська все ж продовжують нарощувати зусилля на південному напрямку і водночас не залишають спроб оточення Києва.

Стійка оборона наших міст — Чернігова, Харкова, Миколаєва, Сум, Маріуполя — та національний спротив не дають змоги противнику розвинути успіх. На скільки б кілометрів ворог не просунувся вглиб нашої території, втримати її він не зможе.

Я закликаю жителів окупованих районів долучатися до руху опору. У вас є зброя, боєприпаси й мотивація. Захистіть рідний дім!

Українське небо героїчно охороняється Повітряними Силами та силами і засобами протиповітряної оборони Сухопутних військ. Вони вже завдали й продовжують завдавати значних втрат угрупованню засобів повітряного нападу противника.

Основою нашого спротиву є передусім мужність і майстерність українського солдата, який, попри значну чисельну перевагу ворога, самовіддано стримує наступ.

Я звертаюся до командирів — бережіть особовий склад! Ретельно плануйте операції та негайно реагуйте на зміни в обстановці! Людське життя — наш найвищий пріоритет. Цим ми кардинально відрізняємося від противника, який навіть не забирає тіла своїх загиблих і готовий ними встелити нашу землю, щоб прокласти дорогу для наступу.

Ми будемо вічно пам’ятати й помстимося за кожного полеглого захисника України. Біль втрат посилює нашу волю до Перемоги. Ми точно знаємо, за що й за кого воюємо.

Пам’ятайте, Україна тримається на наших плечах!

Слава Україні!

Заява від 13 березня 2022 року

(Посилання)

Ми зруйнували міф про «непереможність» російської армії. Вони розраховували завоювати нас за 48 годин. Максимум на 3 доби були розраховані запаси їжі, палива, боєприпасів. Але ми зупинили їх і зірвали загарбницькі плани. Противник несе серйозні втрати в особовому складі й техніці.

Ця війна доводить, як далеко ми просунулися вперед за останні роки. Сьогодні армія РФ за рівнем професійності — це ми зразка початку 2014-го.

Показовим прикладом їхньої «військової майстерності» є історія зі «збитим» українським «Байрактаром».

Сьогодні о 9:32 в районі села Веселе Харківської області підрозділом протиповітряної оборони 6 Армії ЗС РФ із ЗРК «ТОР» на висоті 3200 м було збито російський БПЛА, який висувався для проведення розвідки на Харківському напрямку.