Людміла Лонковська - Залізний генерал. Уроки людяності, Людміла Лонковська

class="p1">Як Головнокомандувач він зробив важливу справу — затвердив нову нагородну систему, у основі якої — національні бойові традиції, закладені переважно в часи національно-визвольних змагань XX століття.

«Не хочу сказати, що українські нагороди були погані. Ні. Але вони не враховували одного: це були відзнаки, які орієнтувалися на мирний час, вони зовсім не враховували війну, яка відбувається нині. Такими відзнаками неможливо нагородити людей за ті подвиги, за ту справу, яку вони роблять саме на війні», — пояснював Валерій Залужний.

Він віддав наказ Генеральному штабу Збройних Сил України вести детальний історичний опис цієї війни, щоб зберегти правду. Загалом новітню історію України пишуть військові. На жаль, власною кров’ю.

Нагородна система

III

Своїм особистим здобутком і досягненням всієї нашої команди комунікаційників вважаю те, що ми ухвалили Комунікаційну стратегію Збройних Сил України на 2023 рік.

Документ унормовує не тільки змістовну частину комунікації ЗСУ, а й задає єдиний візуальний стиль. Унікальний шрифт, кольори, логотипи для видів і родів військ, ділова поліграфія, сувенірна продукція, зовнішня реклама, друкована продукція, оформлення акаунтів і контенту в соцмережах — усе це досить радикальне та іноваційне для такої складної системи як Збройні Сили.

До розробки стилю для Збройних Сил України була залучена ціла команда дизайнерів та комунікаційників, зокрема автор шрифту e-Ukraine Дмитро Растворцев, Віталій Гайдукевич, художник і геральдист Олекса Руденко, графічний дизайнер Орест Підлісецький та інші.

«Ми зробили це, щоб ЗСУ мали крутий вигляд», — Тарас Іщик, пластун і військовослужбовець, який очолював створення керівництва з використання графічного стилю у візуальній комунікації ЗСУ.

Валерій Федорович нас цілком підтримав. І не просто поставив підпис на документі, а дав можливість мені та головному дизайнеру Тарасу Іщику зробити презентацію стратегії. Сам факт, що під час війни, навали справ, він знайшов час для того, щоби обговорити з нами інформаційну роботу, свідчить для мене про гнучкість мислення й розуміння ширшого контексту.

Його найбільше, на мій скромний погляд, досягнення — «десовєтизація» армії. Зміна культури взаємин у війську, відмова від старого підходу «я — начальник, ти — дурень», заохочення ініціативи знизу, справжнє лідерство — це те, що назавжди віддалило нас від радянської, а значить, і російської армії. Хотілося б, щоб і в інших сферах життя ми відмовилися від усього, що тягне країну донизу. Воюючи з драконом, найважливіше самому не перетворитися на нього.

Мрію, щоб після нашої перемоги, Валерій Залужний мав сили й час ділитися своїм досвідом із широкими аудиторіями по всьому світу. Переконана, що його лекції матимуть колосальний успіх.

Валерій Залужний підписує Комунікаційну стратегію ЗСУ на 2023 рік, 22.02.2023. Фото Людмили Долгоновської.

Одним із беззаперечних авторитетів для Валерія Залужного є академік Володимир Горбулін, віце-президент НАН України. Мені запам’яталася їхня перша зустріч.

Вересень 2021 року, будівля Національної академії наук України на вулиці Володимирській у Києві. Ми — Головнокомандувач, начальник Генштабу Сергій Шаптала і заступник Головнокомандувача Євген Мойсюк — увійшли до кабінету Володимира Павловича Горбуліна. Він зустрічав усмішкою та обіймами, розповідав про цілі епохи нашої історії, зупиняючись біля знімків на стінах кабінету. Пізніше фото, яке я зробила на цій зустрічі, теж зайняло своє місце на робочому столі академіка.

Зустріч ініціював Валерій Федорович, бо його вкрай турбувало питання протиракетної оборони й, відповідно, розвиток вітчизняної ракетної програми. Генерал Залужний говорив, що ми надто вразливі до ударів противника з неба. І шукав варіанти рішень.

За рік я знову зустрілася з Володимиром Горбуліним, і ми згадували ту першу його зустріч з Валерієм Залужним. Володимир Павлович вказав на фото на своєму столі: «Погляньте на цю фотографію, і все стане абсолютно ясним. Навряд чи я можу комусь викладати свою точку зору, якщо в людини це не викликає інтересу. Його [Залужного] вміння слухати заслуговує на повагу. Крім того, він усе-таки бойовий генерал, пройшов фактично всі сходинки від лейтенанта чи командира взводу до нинішніх погонів чотиризіркового генерала. Сам собою цей шлях підтверджує, що людина наділена сильними якостями», — відзначив Володимир Горбулін.

Валерій Залужний із Володимиром Горбуліним

Я знаю цей глибоко зацікавлений погляд Валерія Залужного. Так відбувалося завжди, коли йшлося про науку, розробки, серйозні дослідження, аналітику. Ця риса — заглиблюватися в теорію, дискутувати довкола понять, прагнення звести деталі в систему — властива науковцям. Деколи під час наших з Валерієм Федоровичем розмов або спостерігаючи його спілкування зі вченими, я ловила себе на думці, що знову повернулася на університетську кафедру. І це в позитивному сенсі різко контрастувало з моїми очікуваннями від армії. Але, мабуть, це нас і зближувало.

18 січня 2022 року Головнокомандувач ініціював угоду між Збройними Силами України та Національною академією наук України про наукове й науково-технічне співробітництво з питань обороноздатності держави. Володимир Горбулін так згадував цю подію: «Після зустрічі я був натхненний. Генерал з великою повагою говорив про науку. Скільки разів за роки незалежності України я розчаровувався ставленням наших вищих політичних керівників до питань передового озброєння, яке наша держава створювала в радянські часи, і, звісно, яке можна створювати й сьогодні, якщо ми все правильно організуємо, сформуємо відповідний орган управління».

«Присутність Залужного на нарадах в Укроборонпромі, — говорив мені Володимир Горбулін, — і на деяких нарадах у Президента, на яких був присутнім і я, дає можливість зробити висновок, що ця людина живе не тільки бойовими діями на кількох наших фронтах, але він також відчуває, що фактично зараз наступив дуже серйозний технологічний розвиток системи озброєння, ми вийшли на шостий уклад, коли вже техніка починає працювати деколи без людини».

Вчитися упродовж життя, залишатися учнем, ким би ти не був — мій ще один висновок із двох років спілкування з великою людиною та великим воєначальником.

І так! У чому ж, на думку Залужного, полягає головна проблема української воєнної науки? Ми це описали у вітальному слові колективу Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України з нагоди 30-ї річниці створення 14 лютого 2022 року. Залишу повний текст тут, щоби ви могли уявити, як мислить Валерій Залужний і якою він бачить армію.

«Україна восьмий рік перебуває в стані війни. Але це — гібридна війна. У ній поряд із воєнними засобами використовуються інші засоби впливу: інформаційна боротьба, кібероперації, психологічний тиск тощо. У цій війні розмиті просторові та часові рамки, стерта межа між стратегічним, оперативним та тактичними рівнями.