MarVit - Назустріч долі , MarVit

Частина 35

Наступні дні стали для Віри випробуванням. Вона намагалася поводитися, як зазвичай, але всередині не могла знайти спокою. Новина про вагітність, яку вона ще не встигла осмислити, здавалася чимось нереальним. Артем поводився уважно, але Віра бачила, що він теж розгублений. Вони обоє боялися зробити зайвий крок.

Одного вечора він прийшов пізніше, коли Данило вже спав. Віра сиділа на кухні з чашкою чаю, намагаючись зібрати думки. Артем мовчки сів навпроти.

— Як ти? — його голос був тихий, але в ньому звучала справжня турбота.

Віра зітхнула, обертаючи чашку в руках.

— Не знаю… Я просто не розумію, що нам робити далі.

Артем трохи нахилився вперед, поклавши руку поверх її пальців.

— Ми можемо це вирішити разом. Тобі не потрібно справлятися самій.

Віра подивилася на нього, намагаючись знайти в його очах впевненість, якої їй так не вистачало. Але разом із теплом вона побачила і його власний страх. Вони обоє не були готові до цього.

— Ти впевнений, що цього хочеш? — запитала вона, не зводячи з нього очей.

Артем на мить замислився, потім повільно кивнув.

— Так. Я не можу сказати, що не боюся, але я хочу бути з тобою і нашими дітьми. І цього разу я не зроблю помилок.

Віра тихо видихнула, відчуваючи, як трохи зменшується напруга в грудях. Але в той же момент з'явився новий страх. Чи справді це можливо? Чи не повториться все знову?

— Я боюся… — прошепотіла вона, опустивши голову.

Артем підвівся, обійшов стіл і опустився перед нею на коліна. Він м’яко взяв її руки в свої.

— Я теж боюся, Віро. Але давай спробуємо. Разом.

Її губи здригнулися, але цього разу вона не відвела погляду. Вона хотіла вірити. Можливо, цього разу у них дійсно буде шанс.