Ксана Рейлі - Присягаюся тебе ненавидіти , Ксана Рейлі

Через чотири місяці

— Що це? — розгублено спитала я, дивлячись на Власа, що стояв переді мною на одному коліні з простягнутою каблучкою.

— Освідчення, — просто відповів він. — Я спитав, чи ти вийдеш за мене заміж? Знаєш, не завадило б уже відповісти, бо я починаю нервувати.

— О, це… – я провела спітнілими долонями по приємній тканині своєї сукні та озирнулась довкола. На пляжі не було нічого, окрім нас. — Це так неочікувано.

— Ти сама сказала, що шість місяців цілком достатньо, щоб зрозуміти, чи це твоя людина. Отже, я знаю, що ти моя людина, Ангеліно. Я хочу бути з тобою.

— Я теж хочу бути з тобою, — прошепотіла я та простягнула вперед свою руку. – Звісно, я вийду за тебе.

— То це «так»?

— Так і ще тисячу разів «так»!

Я засміялася крізь сльози, коли Влас надів мені на палець каблучку. Він підвівся на ноги, а я на радощах мало не застрибнула на нього.

— Чекай, а це хіба вже минуло шість місяців? – спитала я.

— Я відмінусував той період на Кубі, — пояснив він, на що я закотила очі. — Що? Я б не зміг чекати ще два місяці. Я хочу тебе просто зараз.

Я скрикнула, коли він поклав мене на пісок та навис наді мною. Його темні очі спалахнули, а вуста розтягнулися в грайливій усмішці. Я притягнула Власа до себе та сильно поцілувала у губи, обіймаючи своїми ногами й руками.

Чотири місяці тому ми помирилися.
Три місяці тому зʼїхалися разом.
Два місяці тому привселюдно оголосили про свої стосунки.
Місяць тому приїхали на відпочинок на Балі.
Сьогодні ми заручилися.

Все так стрімко, але водночас правильно розвивалося. Наші стосунки були ідеальними, захопливими, пристрасними. Я з нетерпінням чекала завершення робочого дня, щоб зустрітися з Власом. Так-так, я повернулася на канал, але тепер уже як майбутня директорка. Моє слово мало значення. Навіть батько дослухався до моєї думки. Він уже відверто казав, що за рік-два канал дістанеться мені, бо йому хочеться трохи відпочити від роботи. А Влас… Він тепер був незалежним співаком, який збирав стадіони, де зізнавався мені в коханні у своїх нових піснях…

Через три місяці

— Будь ласка, скажи мені, що це неправда! — Іла увірвалася в мій кабінет.

— Це правда. Останні випуски «Зіркових новин» наступного тижня.

— Я не зовсім про це, — сказала вона крізь стиснуті зуби.

— О-о-о… Тебе вже попередили.

— Співведуча природничої передачі? Серйозно, Ангеліно? Я знаю все про зірок, про моду, стиль, тренди. А ви хочете мене відправити в Африку з тим жінконенависником!

— Так, у нього погана репутація, але я думаю, що ти трохи перебільшуєш, – спокійно сказала я.

— Перебільшую? – закричала Ілона. — Ми самі у своїх новинах два місяці тому публікували те, що говорила про нього його колишня дружина.

— Власне, – я прочистила горло та підвелася, — от в чому справа, Ілоно. Людям набрид твій образ гламурної штучки. У тебе зʼявився шанс показати себе з іншого боку. Ти хочеш зберегти роботу, а Артему потрібно відбілити репутацію та довести, що він може працювати з жінками.

Ілона стиснула губи, ніби хотіла ще щось сказати, але зрештою здалася.

— Мені все одно не подобається ця ідея.

— Заради бога! – застогнала я. — Це всього лише на один сезон. І хіба ти раніше не казала, що тобі цікаво дивитися «Навколо світу»?

— Я казала, що це найнудніша передача, яку я коли-небудь бачила у своєму житті!

— Що ж, у тебе тепер є можливість зробити її не такою нудною. Подумай, Іло. Це буде прорив у твоїй карʼєрі. До того ж нашому телеканалу не завадить підтримка з боку іншого каналу. Ми всі в одному човні. І якщо ти не погодишся, то потягнеш нас на дно. Але ти, звісно, подумай. Якщо ні, то знайдемо іншу ведучу. Наприклад, Аліна! Вона новенька, але вже непогано проявляє себе.

— Ні! – різко заперечила Ілона. — Я згодна.

— Чудово! — я усміхнулася їй. — Вибач, але мені час іти до лікаря. Влас уже приїхав за мною.

Я швидко попрощалася з усіма в офісі каналу, а тоді спустилася на стоянку, де одразу ж побачила Власа. Я підбігла до нього та міцно обійняла за шию.

— Я так хвилююся! – вражено скрикнула я, широко усміхаючись.

— Я теж, — мовив він, обережно торкаючись мого живота. — Не можу повірити, що сьогодні ми почуємо, як бʼється серденько нашої дитини.

І хоч термін був ще невеликий, всього лише дванадцять тижнів, але ми вже дуже завзято готувалися стати батьками. Пригадую, як Влас зрадів, коли я повідомила йому про вагітність. Це було так неочікувано. Ми ще поки не зіграли весілля, але плануємо зробити це найближчим часом, щоб мій живіт був не таким помітним.

— Дякую, — щиро сказала я, глянувши в його темні очі, — за те, що зробив мене такою щасливою.

Влас з особливою ніжністю поцілував мене в губи так, що я мало не розчинилася в ньому, а тоді прошепотів:

— Це я дякую тобі за те, що ти зі мною.

Кінець