Марті - Тіні Системи , Марті

Глава 32 — Ланцюг розірвано

Система працює бездоганно. 

Олекса крокував довгим коридором, а його тіло рухалося з абсолютною точністю. Ніяких коливань. Ніяких сумнівів. Пам’ять про минулі події відчувалася розмитою плямою — неважливим шумом у свідомості. 

«Всі повертаються. Я повернувся.» 

Двері попереду відчинилися автоматично. За ними чекали четверо людей — офіцери Системи. Їхні обличчя були пустими, позбавленими емоцій. Вони переглядали дані на своїх планшетах, коли один з них заговорив: 

— Олексо, твоя продуктивність вражає. Останній тест показав, що ти пройшов повну стабілізацію. 

— Система завжди права, — відповів він механічно. 

Офіцер кивнув, не відводячи очей від звіту. 

— Ми стерли всі зайві думки. Бунт був лише фазою адаптації. Тепер ти ідеальний солдат. 

Олекса мовчки спостерігав. Його тіло відчувалося легким, ніби всі сумніви і вагання більше не обтяжували його. 

— Ми знайшли причину збою, — продовжив інший офіцер. — Дефект у процесі оновлення пам’яті. Це більше не повториться. 

Олекса дивився прямо перед собою. Він знав, що слова Системи не були випадковими. Це був останній тест. Якщо він задасть неправильне питання або зробить щось зайве — це стане сигналом для нового «перезапуску». 

«Не думай. Виконуй.» 

— У мене є нове завдання? — запитав він рівним голосом. 

— Так. Важлива місія. Ми готуємо тебе до складнішої операції. 

Офіцер зробив жест рукою, і на великому екрані з’явилося зображення — схема міста, червоні зони, відмітки загрози. 

— Теракт, — промовив один із офіцерів. — Потенційно найбільший за останнє десятиліття. Його потрібно зупинити. 

Олекса вдивлявся в екран. 

— Коли я вирушаю? 

— Скоро. Підготовка триває. Ти будеш у центрі подій. 

Олекса кивнув. 

Тепер у нього не було минулого. Тільки місія.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍