Михайло Булгаков - Скорочено Майстер і Маргарита

Професор повертається додому зовсім хворий, дружина робить вигляд, що не помічає цього. Він лягає спати, а вона сидить під лампою, поруч з нею шприц і ампула з ліками, бо вона знає, що на світанку він прокинеться з криком і буде плакати. Після зробленого уколу він засне і буде спати до ранку із щасливим обличчям. І буде бачити невідомі їй, але якісь піднесені і щасливі спи. А сниться йому і доводить до крику безносий кат, який коле списом серце божевільного від спеки Гестаса, професора лякає не сам кат, а якесь неприродне освітлення, яке дає хмара, що кипить і навалюється на землю, як це буває тільки під час світових катастроф.

Після уколу все міняється. Він бачить місячний шлях, яким йдуть двоє: один у білому плащі з кривавим підбоєм, другий у подертому хітоні, обличчя йому спотворене, вони розмовляють, сперечаються, намагаються дійти згоди. Той у білому плащі просить сказати, що страти не було. Другий погоджується: не було. Але першому цього замало, він просить поклястися. Сміючись очима, чоловік у хітоні клянеться, і його супутник заспокоюється. Вони йдуть до місяця, а за ними біжить вірний собака. Місячний шлях перетворюється на місячну річку, і в її потоці народжується непомірної краси жінка, яка веде за руку давно не голеного чоловіка, що полохливо озирається. Іван Миколайович відразу пізнає в ньому свого пічного гостя у клініці. У сні Іван Миколайович запитує, чи так все скінчилося. Той говорить, що саме так, і називає Івана своїм учнем. А жінка підходить до Івана і говорить, що так все скінчилося і так все кінчається, що вона поцілує його і у нього все буде добре. Вона нахиляється і цілує його в чоло. Місяць вирує, кидає потоки свого сяйва, і у кімнаті починається місячний потоп. Ось тоді і спить Іван із щасливим обличчям.

А на ранок він прокидається здоровий і спокійний, і до наступної повні його не потурбує ніхто: ні безносий вбивця Гестаса, ні жорстокий п'ятий прокуратор Іудеї вершник Понтій Пілат.