Іван Котляревський - Скорочено Енеїда

Напевно, це один із найвідоміших творів українського письменника. Він є одним із перших, хто став настільки популярним в українській літературі. Читати скорочено книгу «Енеїда» Івана Котляревського можна у нашій віртуальній бібліотеці.

Твір розділений на шість частин. Спочатку може здатися, що автор розповідає про міфічних греків та троянців та про їх історію, але згодом читач розуміє, що «Енеїда» – це твір про українців, зокрема про козаків, тодішню владу, старшин та простих людей. Тут кожен може побачити багато комічних жартів та ситуацій, але основний посил цієї комедії – це висміювання соціально-побутового життя в Україні.

Основним персонажем є Еней та його ватага троянців. Думаю, мало хто не чув перші рядки твору із яких, власне, він і починається: «Еней був парубок моторний…». Далі розповідається про те, як греки спалили Трою і головний персонаж із своїми побратимами, які, до речі, зображені як козаки, втікає і шукає собі нової землі, де можна було б оселитися.

Але не все так легко, як здавалося спочатку. На шляху у троянців стають грецькі боги, які їх не люблять, а деякі із них мають особисту неприязнь до головного героя. На дорозі у мандрівників буде багато пригод, в основному смішних. Але будуть навіть і справжні почуття – кохання, ненависть, радість та горе.

Як же завершаться ці випробування легендарного козака та куди він прийде нарешті? Щоб дізнатися про це, рекомендуємо вам скачати книгу безкоштовно скорочено «Енеїда» Івана Котляревського у нашій бібліотеці у форматах: fb2, txt, rtf, epub.

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Енеїда” (скорочено) Івана Котляревського, який ви можете прочитати всього за 38 хвилин.

Іван Петрович Котляревський — талановитий драматург і поет, один з родоначальників української літературної творчості. Всесвітню славу Котляревський здобув завдяки міфічно-гумористичній поемі «Енеїда», яка є пародією на сюжет однойменного творіння Вергілія. «Енеїда» з яскравим гумором оповідає про пригоди Енея, вимушеного втекти зі зруйнованої еллінами Трої. Автор надав античним реаліям український колорит, наділив богів та героїв крутими козацькими характерами.

Частина І

Після того як греки спалили Трою, Еней [один із героїв Троянської війни в античній літературі] з деякими троянцями, зробивши човни, поплив морем. Але Юнона, дружина Зевса [царя богів і людей, бога неба, грому і блискавки], була на стороні греків і дуже не любила Енея:

Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах.

Не любила Юнона Енея за те, що був троянцем, і за те, що "мамою Венеру звав". Венера [давньоримська богиня краси і кохання] підчас Троянської війни була на боці троянців.

З неба Юнона побачила, що Еней на морі, взяла хліб із сіллю і помчала до Еола [бога вітрів], щоб той здійняв на морі бурю і потопив Енея і його людей, а за це пообіцяла:

За сеє ж дівку чорнобриву, Смачную, гарну, уродливу Тобі я, далебі, що дам.

Еол порозпускав усі вітри — Борея, Нота, Зефіра, Евра,— однак плата була дуже спокуслива, і він виконав прохання Юнони. Він зняв на морі страшну бурю, чим викликав "морську хворобу" у людей Енея, та і за борти багато попадало. Тоді Еней звертається до Нептуна [бога морської стихії], щоб той йому допоміг:

Я Нептуну

Півкопи грошей в руку суну,

Аби на морі шторм утих.

Нептун, почувши Енеїв голос, нагримав на вітрів, бо вони вторглися у його царство. Коли випогодилось, троянці почали готувати обід:

Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали І брагу кухликом тягли...

Троянці любили поїсти і випити, а після цього і поспати. За штормом спостерігала Венера і вирішила піти до Зевса на поклон із проханням:

Зевес тоді кружав сивуху І оселедцем заїдав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав.

Венера запитала Зевса, чим так перед ним завинив Еней, що Юнона ледве не згубила її сина. Зевс не розумів тривоги Венери, оскільки доля Енея уже була вирішена і ніхто не міг її змінити, бо Зевс велів йому їхати до Риму і:

Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок. На панщину весь світ погонить, Багацько хлопців там наплодить І всім їм буде ватажок.

За планом Зевса Еней заїде до Дідони [карфагенської цариці], там відпочине, погуляє, але все буде так, як Зевс сказав. Венері ж не має чого журитися, так заспокоював її Зевс.

В цей час Еней пливе морем, аж йому набридло, і він навіть пожалів, що не помер у Трої. Потім троянці побачили берег, до якого і пристали. Недалеко від берега Еней побачив місто:

В тім городі жила Дідона, А город звався Карфаген...

Побачивши троянців, Дідона запитала, хто вони, звідки і чого приїхали в її царство. Троянці розповіли, як і чому вони плавали з Енеєм, поки не пристали до Карфагена, і просили бути її милостивою до них, бо вони охляли, обірвались і зголодніли. Розчулена Дідона влаштувала на честь Енея і троянців бенкет, де їли з полив'яних мисок "свинячу голову до хріну", куліш, кашу і пили кубками слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець та інші напоїі страви. Гостей розважали музики (сопілка,дудка), які грали до танців. Весь день минув у танцях, розвагах, гуляннях:

Ввесь день весело прогуляли І п'яні спати полягали...

На ранок Дідона, гарно вбравшись, знайшла одяг і для Енея:

Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок.

І знову, як і минулого дня, загуляли:

...Дідона ж тяжко сподобала Енея так, що і не знала, Де дітися і що робить.

Закохана Дідона робила все, щоб Еней забув про своє лихо, вигадувала різні ігрища,— щодня пили і гуляли:

Були троянці п'яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень.

Троянці ходили по вечорницях, веселились увесь час — отак і жили. Еней зовсім забув про Рим, куди мав їхати, щоб заснувати там своє царство. Зо два роки провів Еней у Дідони.

Аж якось ненароком Зевс з Олімпа глянув на землю і побачив, як гуляють троянці, розлютився і послав Меркурія [бога торгівлі, що виступав у ролі вісника Зевса] до Карфагена нагадати Енеєві, що він має робити. Меркурієві треба було доложити сил, щоб розлучити Дідону з Енеєм. Він прийшов до Енея і сказав:

А ну лиш, швидше убирайся, З Дідоною не женихайся, Зевес в поход тобі сказав!

Еней знав, який буває в гніві Зевс, тому зібрав троянців і наказав збиратися в дорогу. Асам склав свої речі і чекав ночі, щоб відплити і не прощатися з Дідоною, бо прощання було бтяжким. Але Дідона це розгадала і була напоготові, коли Енєй думав, що вона спить. Цариця дорікала Енеєві за таку відплату за життя у неї, плакала і