Ксана Рейлі - Несподіване весілля, Ксана Рейлі

Розділ 25

Після тих зізнань, здавалося, у нас мало б усе налагодитися, але між нами з Гордієм з'явилася надто сильна напруга. Ми намагалися уникати одне одного, хоч і не розуміли чому. Я здебільшого перебувала на фотосесіях, чи була зайнята рекламою для різних брендів у своєму блозі. Гордій же завжди кудись зникав, хоч і говорив мені раніше, що наступний етап перегонів буде аж через місяць. Я не питала, які в нього справи. Ми здебільшого бачилися лише ввечері, але кожної ночі я таки приходила до нього в кімнату, щоб заснути в його обіймах. Він не відштовхував мене, але чомусь тримався осторонь. Як і я... Ми навіть жодного разу не цілувалися за цей тиждень. Останнім поцілунком був той, що тоді на шезлонзі.

Я втомлено сіла на килимок для йоги, намагаючись віддихатися. Сьогоднішнє тренування було одним з найважчих для мене. Гаряче сонце страшенно пекло і від цього мені довелося переміститися в інше місце, ближче до будинку. Тут хоч і була тінь, але я все одно дуже сильно спітніла. Раптом з'явилося дивне відчуття, що за мною хтось спостерігає. Коли повернула голову, то побачила Гордія, що стояв, спершись до одвірка. Він відверто дивився просто на мене.

— Давно ти там стоїш? — спитала я та одразу ж вирівняла спину.

— Достатньо, — відповів він.

— Я не чула, коли ти повернувся. Мабуть, це через навушники. Ходи сюди! — Я махнула йому рукою.

Він з нерозуміння глянув на мене, але все ж підійшов. Я показала йому на місце на килимку навпроти мене. Гордій повільно опустився туди.

— Після такого тренування мені хочеться трохи розслабитися, — почала пояснювати, — або ж просто позбутися усіх поганих думок. І якщо ти вже тут, то ми можемо разом помедитувати.

— Що зробити? — перепитав він, насупившись.

— Медитації, — відповіла я і подивилася на нього. — Ти ніколи не чув такого?

— Чув, але не займався таким.

— Даремно, Гордюша. Це дуже цікаво. Сядь зручно у позу по-турецьки. Ось так!

Я сіла схрестивши під собою ноги. Гордій закотив очі, але зробив те саме. Ми сиділи одне навпроти одного. Я взяла свій телефон та ввімкнула на ньому музику для медитацій.

— Тепер випрями спину, — сказала я, — а також поклади руки на коліна долонями вниз. Головне сконцентруватися на диханні. Глибоко вдихни на рахунок один, а видихни на рахунок два. І заплющ очі.

— Це обов'язково? — спитав він, піднявши одну брову.

— Звичайно!

Взагалі ні, але мені чомусь не хотілося, щоб він дивився на мене під час медитації. Я б тоді надто сильно хвилювалася. Він зробив усе так, як я сказала йому, але не поспішав заплющувати очі. Я усміхнулася йому, а мої повіки повільно опустилися.

— Один, — тихо сказала я та глибоко вдихнула. — Два, — видихнула.

Я повторила так декілька разів, вслухаючись у легку мелодію. Думок стало надто багато, але кожна з них зникала разом із диханням. Я глибоко вдихала чисте повітря та видихала усе те, що так сильно тривожило мене. Раптом відчула легкий дотик до моїх пальців. Я повільно розплющила очі та побачила перед собою дуже близько Гордія. Коли він встиг підсунутися? Його пальці легко перебирали мої, а на обличчі хлопця з'явилася усмішка.

— Не зрозуміла, — тихо пробурмотіла я. — Ти чому не дихаєш зі мною?

— Я дихаю, — відповів Гордій. Він підняв мою руку та поклав її собі на груди у те місце, де стукало його серце. — Ось, послухай! У тебе ж так само б'ється, правда?

Я заворожено дивилася на нього, вслухаючись в його та своє серцебиття. Це було правдою. Наші серця билися в одному ритмі в унісон. Я важко ковтнула та спробувала забрати свою руку. Він ще міцніше стиснув її й раптом підніс до своїх губ. Легкий поцілунок змусив мене затремтіти, а метелики в животі затріпотіли крилами. Він так ніжно поцілував мою долоню, що моє серце стиснулося.

— А у цих твоїх медитаціях є якісь цікавіші пози? — спитав Гордій, подарувавши мені нахабну усмішку.

— Цікавіші пози? — перепитала я.

— Наприклад, де ти зверху на мені, або ж я нависаю над тобою. Ну, якщо хочеш, то можемо і на боці. Бажано без одягу...

Я не дала йому договорити, бо закрила його рот своєю рукою. Він ледь стримувався, щоб не засміятися. Я ж підсунулася ще ближче до нього та забрала свою руку. Гордій пильно дивився на мене своїми очима, що блищали від зацікавлення.

— О, безперечно є дуже цікава поза, яка тобі сподобається, — сказала я та поклала свої руки на його шию. — Така, де ти лежиш, а я душу тебе своїми руками!

Він декілька секунд уважно розглядав моє обличчя, а потім раптом почав голосно сміятися. Це так розізлило мене, що я трохи сильніше натиснула долонями на його шию. Він різко забрав мої руки та затиснув їх за моєю спиною. Я намагалася пручатися, але Гордій був значним сильнішим. Він одним махом притягнув мене впритул до себе. Таким чином я стояла на колінах перед ним, доки він все ще був у тій дурній позі по-турецьки. Потім хлопець випрямив ноги, притискаючи мене до свого тіла. Його голова була навпроти моїх грудей, і я пошкодувала, що надягнула сьогодні цей короткий спортивний топ. Моє дихання стало важким. Я спробувала забрати свої руки з його хватки, але він міцно тримав їх за моєю спиною. Я була наче в пастці, з якої мені все ж хотілося вибратися переможцем. Я повільно опустилася на ноги та нахилилася ближче до обличчя Гордія. Він потягнувся до мене, щоб торкнутися моїх губ своїми губами, але в цей момент я різко опустила голову і сильно вкусила його в плече.

— Ай! — крикнув хлопець і нарешті відпустив мої руки. Він здивовано подивився на мене. — Ти щойно вкусила мене?

Я засміялася і відсунулася якомога далі від нього. Гордій явно не очікував такої боротьби з моєї сторони. Я не зчулася, як він повалив мене на землю, нависаючи наді мною. Спробувала відштовхнути його руками, але він міцно схопив їх і притис над моєю головою. Я відчувала себе безпорадною. Він був так близько, що мало не поцілував мене. Його хватка була надто міцною, і я знала точно, що не зможу звільнити свої руки. Я почала бити його ногами, щоб хоч якось пручатися. Дихати стало важко. Мої груди здіймалися перед його очима, через що мої щоки почервоніли. Він забрав одну долоню з моїх рук, але все ще міцно притискав їх до землі іншою. Я почала крутитися в різні сторони, видаючи дивні звуки зі свого горла. Гордій своєю рукою широко розсунув мої ноги, а сам вмостився між ними. Він просто таки навалився на мене своїм тілом. Я навіть не думала, що ця легка гра дійде до того, що ми лежатимемо в такій позі. Здавалося, усе дихання вийшло з моїх легень, коли він опустився на мене. Я видихнула і втомлено розслабилася. Після такого важкого тренування, ці дуркування з Гордієм витягнули з мене всі сили. Я глянула на нього, зустрічаючись поглядом з його сірими очима. Вони так пильно дивилися на мене, що мені трохи стало ніяково.

— Уже не пручаєшся? — хрипло спитав Гордій. — А куди ж зникло твоє бажання бити мене?

— Ти втомив мене, — тихо пробурмотіла я.

— О, я ще навіть нічого не робив, Полінко. Коли ми нарешті займемося коханням, то ти втомишся в рази сильніше.

Він нахилився ще ближче до мене, а я уважно подивилася на нього. Приємне тепло з'явилося у моєму животі, а поколювання віддавало бажанням всередині.

— Наскільки сильніше? — прохрипіла так тихо, що не впізнала свій голос.

Гордій опустився до мого вуха. Його гаряче дихання обпікало мою шкіру, а я важко заплющила очі, намагаючись стримати звуки зі свого горла, які так і хотіли вирватися.

— Наступного дня не зможеш ходити, — прошепотів він.

— Тоді тобі доведеться носити мене на руках.

— Я готовий робити це завжди, Поліно.

— Усе лише заради того, щоб я переспала з тобою? — спитала я, не відриваючи погляду від нього.

— Заради того, щоб ти залишилася зі мною навіть тоді, коли закінчиться цей клятий договір.

Я завмерла, здивована його словами. Він справді щойно сказав, що хоче, щоб я була з ним навіть після того, як закінчиться договір? Я відкрила рота, щоб сказати щось, але його губи грубо накрили мої у палкому поцілунку. Він цілував мене владно, вимагаючи відповідати йому. І я невтомно робила це, адже сама дуже хотіла. Його ніжні губи, що так пристрасно цілували, його дотики, що змушували мене задихатися, його запах, що в'їдався у самісіньку шкіру, — усе зводило мене з розуму. Повністю він. Я раніше не відчувала такого ні з ким, і це страшенно лякало мене. Він провів пальцями по лінії мого оголеного живота. Я закинула свою ногу на його стегно, даючи йому кращий доступ до свого тіла. Мій розум кричав мені зупинитися, але я просто не могла. Так сильно хотіла його відчути, що готова була зробити це просто тут на цьому килимку. Його поцілунки наче ковтали мої приглушені стогони. Я не знала, що між нами. Це було щось дуже сильне. Те, чого я страшенно боялася.

— Зніми футболку, — прошепотіла я навпроти губ Гордія.

Його обличчя почервоніло, а дихання було важким.

— Усе ще думаєш, що мені не сподобається секс з тобою? — хриплим голосом спитав Гордій.

Я уважно подивилася на нього й важко ковтнула. Він подарував мені задоволену усмішку та повільно піднявся з мене. Я швидко опустила свої руки й потерла місця, які він тримав своєю хваткою. Гордій потягнувся за краї футболки та почав знімати її. Я швидко подивилася на його накачаний торс, до якого мені хотілося торкнутися не лише пальцями. Ясний розум повернувся до мене. Користуючись нагодою, я різко піднялася на ноги, а після цього швидко побігла до себе в кімнату. Я зачинила двері, щоб побути трохи наодинці. Спортивний комплект прилип до мене через піт, який з'явився не лише через тренування, але і через гаряче тіло Гордія, яким він притискався до мене. Я сіла на своє ліжко, намагаючись віддихатися. Мої губи пекли від поцілунків і я швидко торкнулася до них пальцями. Це все вже занадто. Господи, як я могла так закохатися в нього?

З тієї миті як втекла, я перебувала лише у себе в кімнаті. Я не бачила Гордія ввечері, хоча і чула, що він був удома, а ще не прийшла до нього вночі. Цікаво, він чекав мене? Я точно знала, що якби прийшла, то усе б закінчилося тим, що ми б займалися коханням на його ліжку. Ні він, ні я б не змогли зупинити одне одного. Тому прийняла рішення сьогодні таки залишитися у себе. Наступного ранку я почула, що Гордій кудись поїхав. У мене мала бути фотосесія, але через погану погоду її скасували. Я довго пролежала на ліжку, а потім прийняла душ. Слова хлопця не вилітали з моєї голови. Він справді хоче, щоб я була з ним довше, ніж шість місяців? Ми більш як два місяці разом, але це не так багато часу, щоб уже говорити про такі рішення. Може, він каже це лише для того, щоб затягнути мене у своє ліжко? Я важко видихнула, переодягнулася в чисті речі та вийшла зі своєї кімнати. Почула, що вхідні двері зачинилися, а у будинку з'явилися чоловічі голоси.

— Знаю, не моє діло, але що у вас з Поліною відбувається? — почула голос Антона.

— А що відбувається? — перепитав Гордій.

— Ну, ви цілуєтеся, обіймається постійно, поводитеся наче парочка, — сказав хлопець.

— Ми одружені.

— Фіктивно, — втрутився Микита.

— І що? — трохи роздратовано спитав Гордій. — Ми виконуємо всі ті умови, які є в нашому договорі. Які проблеми?

— Нема проблем, — мовив Антон. — Просто ти прив'язуєшся до неї надто сильно. Ти частіше думаєш про Поліну, аніж про перегони. Ти, мабуть, забув у якій саме грі маєш перемогти.

— Про що ти, в біса, говориш?

Гордій уже помітно злився. Я підійшла трохи ближче до сходів, хоча було б правильно піти геть і не підслуховувати їх.

— Про те, що тобі треба отримати кубок, а не свою дружину! — голосно сказав Микита. — Твоя ціль — це не вона. І ця ваша гра закінчиться через чотири місяці. Ти забув для чого це все взагалі потрібно було?

— Я пам'ятаю! — буркнув Гордій. — Не лізьте в моє особисте життя, зрозуміло? І Поліна... Це не просто ціль, як тобі здається. Я ніколи й не думав про неї, як про те, що хотів би отримати. Вона особлива дівчина.

— Вам треба якнайшвидше зайнятися сексом, — сказав Антон, — бо ти більше ні про що інше не можеш думати.

— Не зли мене! Я не збираюся з тобою говорити про те, що мені треба робити з нею. Ми самі розберемося.

— Послухай, вона подобається мені не менше, повір. Поліна надзвичайна дівчина, але ти ж розумієш, що кубок важливіший?

— Розумію, — пробурмотів Гордій.

— А її зараз нема вдома? — тихо спитав Антон і почав оглядатися.

Я трохи відсторонилася, щоб він не помітив мене.

— У неї сьогодні фотосесія для бренду жіночих купальників, — відповів Микита.

Це мене здивувало, бо я нікому не говорила про те, яка сама у мене фотосесія. Я напружилася та притиснулася до стіни.

— Вона ще не знає, що це ти їй це все організовуєш? — спитав Антон. — Звідки взагалі це взялося?

— Вона дратувала його так сильно, що він попросив мене знайти їй роботу, щоб вона рідше була вдома, — відповів Микита і почав сміятися.  — Це ж як треба було довести його, що він навіть не міг бачити її у своєму будинку?

Я відчула сльози на очах та глибоко вдихнула. Не хотілося вірити, що Гордій міг так вчинити, але він зробив це. Виходить, я справді його надто сильно дратую. І зараз він говорить мені ті всі красиві фразочки лише для того, щоб отримати моє тіло. Йому ж більше нічого не треба від мене. Всього лише розважитися зі мною, щоб відпочити від думок про кубок. Для нього ж на першому місці лише перегони, а я... А я тільки дратую його. От і все! Сльози потекли по моїх щоках від образи. Я швидко витерла їх, а тоді вийшла вперед та прочистила горло, звертаючи увагу усіх присутніх на себе. Чого лише вартував погляд Гордія, який він кинув на мене. О, так, любий! Я все зрозуміла. Добре, що хоч дізналася це до того, як наробила б найбільші помилки у своєму житті. Хоча одну я таки вже зробила — закохалася в нього.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно