Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

Друзі почали планувати свою стратегію. Вони розподілили обов'язки: Горохостріл очолив команду стрільців, Бурчало відповідав за захист, а Соняшник зібрала енергію для потужних атак.

— Нам потрібно дізнатися, де вони з'являться, — сказав Горохостріл. — Я піду на розвідку.

Він вирушив у напрямку, звідки чулися звуки руйнування. Коли він підійшов ближче, то побачив, як гігантюхи розгромили частину парку, розчавлюючи дерева та квіти.

— О, ні! — вигукнув він, швидко повертаючись назад, щоб попередити друзів.

— Гігантюхи вже тут! — закричав він, коли повернувся до своїх товаришів. — Нам потрібно діяти зараз!

Друзі зібралися, і кожен взяв свою позицію. Коли гігантюхи підійшли ближче, Горохостріл дав команду:

— Готові? Три, два, один — атакуйте!

Соняшник випустила яскраві промені світла, відволікаючи увагу гігантюх. Бурчало, захищаючи своїх друзів, створив бар'єр з листя, щоб зупинити їхній рух.

— Не дайте їм прорватися! — кричав Горохостріл, стріляючи гороховими кулями у ворогів.

Гігантюхи, розлютившись, почали атакувати назад, махаючи своїми величезними руками.

— Вони занадто сильні! — вигукнув один з рослин.

— Нам потрібно об'єднати сили! — закликав Горохостріл. — У нас є план!

Вони вирішили використовувати тактику. Горохостріл і Соняшник працювали разом, щоб створити потужну комбінацію атак. Соняшник зосередила всю свою енергію, а Горохостріл приготувався до пострілу.

— Зараз! — вигукнула Соняшник.

Разом вони випустили потужний промінь, який вразив одного з гігантюх, і той чудово зашатався.

— Це працює! — закричав Бурчало, підбадьорений успіхом.

Але гігантюхи не зупинилися. Вони продовжували наступати, розчавлюючи все на своєму шляху.

— Ми не можемо зупинитися! — вигукнув Горохостріл. — Давайте знайдемо їх слабке місце!

Горохостріл побачив, що гігантюхи мають одну уразливість: їхні ноги. Якщо рослини зможуть зупинити їх, вони отримають перевагу.

— Ударимо по ногах! — закликав він. — Це наш шанс!

Знову об'єднавшись, рослини націлили свої атаки на ноги гігантюх, стріляючи гороховими кулями і випускаючи енергію.

Гігантюхи почали втрачати рівновагу, і один з них, зламаний, впав на землю.

— Ми можемо це зробити! — кричав Бурчало, підбадьорюючи інших.

Коли гігантюхи зрештою почали відступати, Горохостріл і його друзі не втрачали пильності.

— Продовжуйте атакувати! — вигукував він, використовуючи всі свої сили.

Нарешті, після запеклої боротьби, гігантюхи, втомлені і розгромлені, почали відступати, зникаючи в димі.

— Ми перемогли! — вигукнув Горохостріл, піднімаючи листя в переможному жесті.

Усі рослини зібралися разом, святкуючи свою перемогу. Соняшник з радістю промовила:

— Це було неймовірно! Ми справді сильні, коли працюємо разом!

Бурчало, все ще вражений, додав:

— Так, і ми показали цим гігантюхам, що не слід недооцінювати рослин!

Серія закінчилася, коли рослини святкували свою перемогу, усвідомлюючи, що навіть найбільші загрози можна подолати, якщо об'єднати зусилля і вірити в себе. Горохостріл і його друзі вирушили додому, сповнені радості та гордості за те, що захистили своє місто.

Серія 56. Рятувальна місія

У місті PvZ знову запанувала тривога. Соняшник, одна з найяскравіших та найсильніших рослин, зникла безвісти. Друзі Горохостріла, дізнавшись про це, зібралися в парку, щоб обговорити план дій.

— Ми не можемо залишити Соняшника наодинці! — вигукнув Горохостріл, стривожено озираючись на своїх друзів. — Вона може бути в небезпеці!

Бурчало, завжди готовий до дій, стукнув лапою:

— Нам потрібно знайти її якомога швидше. Можливо, вона потрапила в пастку Зомбоса або його зомбі, чи гігантюхи!

— Але куди шукати? — спитав один з рослин, трохи злякано. — Ліс? Печери? Чи, може, навіть у старому замку?

Горохостріл задумався.

— Я щось чув про старий замок на краю лісу, — сказав він. — Там часто з'являються зомбі! Це може бути нашим першим місцем пошуку.

Друзі погодилися, і вони швидко вирушили в бік лісу. Дорогою Горохостріл намагався підтримати всіх:

— Ми повинні бути обережними. Якщо Соняшник десь поблизу, ми повинні її захистити!

Коли вони нарешті дісталися до замку, він виглядав похмуро і покинутим. Вітер свистів між тріщинами стін, а всередині чулися дивні звуки.

— Це може бути небезпечно, — зауважив Бурчало. — Але ми не можемо зупинятись!

Вони обережно увійшли у замок, досліджуючи темні коридори. Кожен крок лунав голосно, і страх невідомості стискав серця.

Раптом з-за повороту вийшли кілька зомбі, загрозливо насуваючись на них. Горохостріл, не вагаючись, почав стріляти гороховими кулями.

— Тримайтеся! — вигукнув він. — Ми повинні пройти!

Зомбі почали відступати, але це дало рослинам можливість дійти до центрального залу. І тут вони почули голос Соняшника, що лунала з глибини замку:

— Допоможіть! Я тут!

— Це вона! — закричав Горохостріл, кидаючись у напрямку звуку.

Вони пробиралися далі, поки не натрапили на величезну кімнату, де, на їхнє здивування, Соняшник була прив'язана до стіни, оточена кількома гігантюхами.

— Ні! — вигукнув Бурчало, бачачи, в якій вона ситуації. — Нам потрібно її врятувати!

Горохостріл, зібравшись з силами, вигукнув:

— Залишайтеся ззаду! Я спробую її звільнити!

Він почав стріляти в гігантюх, відволікаючи їхню увагу. Соняшник, побачивши його, усміхнулась, сповнена надії.

— Горохостріле! — вигукнула вона. — Я знала, що ти прийдеш!

Але зомбі були непереможними. Один з них, помітивши Горохостріла, кинувся на нього. Бурчало, не гаючи часу, взявся за справу.

— Відступи! Я займусь цим! — закричав він, кидаючись в бій.

Поки Горохостріл і Бурчало боролися з гігантюхами, інші рослини намагалися знайти спосіб звільнити Соняшника.

— Я можу допомогти! — заявила одна з рослин, використовуючи свої особливі здібності, щоб розірвати мотузки.