Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

Дідусь Лев, у відповідь, вийшов на сцену з серйозним виразом обличчя.

— Але чому ти не можеш зрозуміти, що важливо не лише те, що бачиш, а й те, як це тебе почуває? — запитав він.

Глядачі почали сміятися, коли ляльки почали сперечатися, але потім один з них зупинився і сказав:

— Зачекай! Чому б нам не обговорити це разом? Можливо, у тебе є своя точка зору, і це нормально!

Горохостріл, спостерігаючи за виставою, побачив, як Дядько Лев і Дідусь Лев почали слухати одне одного.

— Так, це звучить розумно! — відповів Дядько Лев, усміхаючись.

Коли вистава дійшла до кінця, Дядько Лев і Дідусь Лев, вражені, почали аплодувати.

— Це було чудово! — вигукнув Дядько Лев. — Я ніколи не думав, що моя думка може бути не єдиною!

— І я теж! — додав Дідусь Лев. — Можливо, замість того, щоб сваритися, нам варто обговорювати наші різниці!

Глядачі влаштували овації, радіючи тому, як вистава допомогла Дядьку Леву і Дідусю Леву помиритися.

Горохостріл і його друзі, бачачи, що мета досягнута, підійшли до них.

— Ми раді, що ви знайшли спільну мову, — сказав Горохостріл, усміхаючись.

— Дякуємо вам, хлопці! Ви справжні друзі, — відповів Дядько Лев.

Серія закінчилася, коли Дядько Лев і Дідусь Лев обнялися, усвідомлюючи, що дружба важливіша за будь-які суперечки, а Горохостріл і його друзі святкували, відчуваючи, що їхня ідея спрацювала.

Серія 54. Де фарба?

У Букетовці настав весняний день, і все місто готувалося до святкування кольорів. Горохостріл прогулявся парком і помітив, як Лев Фарбувальник, відомий у місті завдяки своїм барвистим проектам, фарбував фасад своєї майстерні.

— Привіт, Леве Фарбувальнику! — вигукнув Горохостріл, підходячи ближче. — Як йдуть справи з твоїм шедевром?

Лев Фарбувальник, стоячи на драбині з пензлем у руці, усміхнувся:

— Привіт, Горохостріле! Все йде відмінно! Я намагаюся знайти ідеальний відтінок для цього фасаду. Хочеться, щоб він дійсно вражав!

Горохостріл, відчуваючи момент, вирішив пожартувати.

— Може, ти просто забув, де поклав фарбу? — підкреслив він, сміючись.

Лев Фарбувальник засміявся у відповідь:

— Може, ти правий! Але не варто недооцінювати мистецтво вибору кольору. Це певний процес!

Горохостріл підійшов ближче, щоб розглянути палітру.

— Я б додав трохи жовтого! Він додасть енергії! — запропонував він, намагаючись допомогти.

Лев Фарбувальник кивнув, сказавши:

— Жовтий — це хороший вибір! Але я також хочу використати деякі відтінки синього, щоб створити контраст. Це надасть фасаду особливого шарму.

— Я можу допомогти! — вигукнув Горохостріл, схопивши пензель. — Давай зробимо це разом!

Лев Фарбувальник, радіючи підтримці, передав йому пляшку з фарбою.

— Ось, спробуй! — сказав він йому. — Тільки не забудь, що важливо не лише те, якою буде фарба, а й те, як ти її наносиш.

Горохостріл почав фарбувати, і з кожним рухом пензля фасад ставав яскравішим. Лев Фарбувальник спостерігав за ним, навчаючи кількома хитрощами.

— Ось так! — сказав він з посмішкою. — Тепер спробуй створити градієнт, щоб кольори плавно переходили від одного до іншого.

Горохостріл старався, і незабаром на фасаді з’явився чудовий малюнок, що поєднував жовті та сині відтінки. Він з гордістю оглянув свою роботу.

— Це виглядає чудово! — вигукнув він, дивлячись на свої спільні зусилля.

Лев Фарбувальник кивнув, усміхаючись:

— Так, ми справді створили щось особливе! Це справжнє мистецтво!

Але раптом Горохостріл помітив, що фарби стало менше.

— Почекай! — зі здивуванням сказав він. — А куди поділася наша фарба? Я ж тільки що відкрив нову банку!

Лев Фарбувальник, трохи здивовано, заглянув у свій ящик, сказавши:

— Я не знаю! Може, ти залишив її на столі?

Вони обоє почали шукати фарбу навколо, заглядаючи під драбину і перевіряючи всі кути, але не знайшли нічого.

— Може, фарба вирішила піти на прогулянку? — пожартував Горохостріл, сміючись.

Нарешті, вони почули звук, який їх обох насторожив. З-за кущів вискочив бунтівний кабачок, який узяв банку з фарбою і почав гратися з нею.

— О, ні! — вигукнув Лев Фарбувальник. — Це ж наш фарбувальний матеріал!

Горохостріл, стримуючи сміх, побіг за кабачком, вигукуючи:

— Стоп! Стій! Це не іграшка!

Кабачок, весело стрибаючи, подавав знаки, ніби запрошуючи їх до гри. Лев Фарбувальник, піднявшись з драбини, також почав переслідування.

Врешті-решт, разом вони змогли зловити кабачка, і повернулися до роботи з новими силами.

— Тепер ми знаємо, що не все можна залишати без нагляду! — сказав Горохостріл, усміхаючись.

Лев Фарбувальник, продовжуючи фарбувати, знову відзначив:

— Так, але це стало чудовою пригодою! І наша фарба нарешті повернулася!

Серія закінчилася, коли вони закінчили фарбування фасаду, на якому з’явився яскравий малюнок, що вражав усіх в Букетовці. Горохостріл і Лев Фарбувальник усвідомили, що творчість — це не лише про результат, але й про радість і пригоди, які трапляються на шляху.

Серія 55. Атака гігантюх

У місті PvZ панувала тривога. Чутки про атаку гігантюх — величезних зомбі, які служили Зомбосу, поширювалися швидко. Ці потвори завжди залишали за собою руїни, розчавлюючи все на своєму шляху, як млинці. Горохостріл і його друзі зібралися на термінову нараду, щоб обговорити, як зупинити цю загрозу.

— Ми не можемо дозволити, щоб гігантюхи знищили наше місто! — сказав Горохостріл, стоячи серед своїх друзів. — Нам потрібно діяти швидко!

Бурчало, завжди налаштований на боротьбу, підняв свою лапу:

— Я готовий! Давайте підготуємо наші рослинні сили! Нам потрібно зібрати всі рослини, які можуть допомогти в битві.

Соняшник, завжди оптимістична, додала:

— І не забувайте про нашу дружбу! Разом ми можемо здолати будь-яку загрозу!