Марі-Анна Харт - Тіні забутих гріхів, Марі-Анна Харт

Розділ 13

Вони вийшли з ванної і попрямували до гостьової кімнати, що була на першому поверсі будинку альфи. Хантер мовчки йшов за Бакстер, уважно оглядаючи все навколо. Біля будинку стояли кілька перевертнів, які зацікавлено спостерігали за ним, але це не викликало в нього жодних емоцій. Йому було байдуже, що вони думали, і яке враження він на них справляв. Коли вони нарешті зайшли в кімнату, там уже стояли Ікар і старий чоловік, років 60.

—  Я його привела, — дратівливо сказала Бакстер.

—  Залишайся, — відповів Ікар.

Хантер посміхнувся до Ікара і тихо запитав:

—  Чому це така велика честь, що лікар прийшов не в темницю, а мене відвели в таку чудову кімнату?

—  Язвити будеш пізніше, знімай майку, нехай лікар тебе огляне, — сухо сказав Ікар.

Лікар дістав інструменти і, трохи сумніваючись, зробив кілька кроків до Хантера. Той не рухався, просто стояв і з цікавістю дивився на Ікара. Потім його погляд зупинився на Бакстер, і він помітив, що вона нервує.

Хантер повільно зняв майку, залишаючи погляд Бакстер на собі. Його обличчя розцвіло грайливою посмішкою, коли він знову поглянув на неї. Він відчував, як її нервовість зростає, і це йому було цікаво. Кожен рух він робив неспішно, з намаганням зробити її ще більш неспокійною.

— Хочеш допомогти мені роздягнутутися? — запитав він тихо, не відводячи очей від Бакстер, яка явно почала переживати.

Бакстер спостерігала за ним, вона відчувала себе некомфортно, їй хотілося швидше піти звідси і вона тихо промовила:

— Досить, Хантер

— Як скажеш.— тихо відповів він їй..

 Лікар наблизився з інструментами.

Дверві відчинилися і до кімнати зайшли ще два перевертні, їхні погляди різко спрямовуються на Хантера, але той навіть не здригнувся. Ікар, спокійно підняв руку, вказуючи на пістолет із транквілізатором, що був у руках одного із перевертнів які зайшли.

— Це на випадок, якщо із тобою будуть проблеми, — сухо промовив Ікар, його погляд був твердий і рішучий.

Хантер звернув на це увагу, але його посмішка не зникла. Він уважно подивився на пістолет, а потім знову повернув погляд на Бакстер, немов намагаючись зрозуміти, що саме її так хвилює. Перевертні, що зайшли, не зводили з нього очей, готові до будь-якої ситуації, але Хантер не мав наміру проявляти жодної агресії.

Один із перевертнів, проходячи повз Бакстер, спеціально зачепив її плечем. Вона миттєво стиснула зуби, її очі загорілися люттю, і без жодних попереджень вона схопила його за руку, різко кинула його в вікно. Скло тріснуло, і перевертень з гучним шумом вийшов назовні.

Менше ніж через хвилину Бакстер перетворилася на перевертня. Її тіло змінилося, м'язи напружилися, і, виструбнувши вікно, вона стрибнула за ним. Бійка розпочалася на вулиці, з величезною швидкістю і силою. Вони кидалися один на одного, швидко рухаючись між уламками скла, хрускотом яких заливали  повітря.

Хантер, спостерігаючи за тим, як Бакстер кидається у бійку, миттєво перетворився на перевертня. Його тіло здригнулося, розриваючи тканини, а м'язи спалахнули від напруги. З його ніг вирвалися пазурі, і з диким ревом він вистрибнув через те саме вікно, слідом за Бакстер.

На вулиці розпочалась жорстока бійка. Бакстер і перевертень, з яким вона почала боротьбу, мчали по землі, змінюючи напрямок ударів із блискавичною швидкістю. Їхні тіла мчали в напрямку один одного, тремтячи від сили зіткнень, а в повітрі було чутно тільки реви та хрускіт кісток. Її зуби виблискували, коли вона намагалася схопити його за горло, а він ухилявся, намагаючись завдати їй ударів.

Зненацька до бою приєдналися ще двоє перевертнів. Вони вишикувалися поруч із її опонентом, готові накинутися на Бакстер. Але Хантер не допустив цього. Він, не вагаючись, ринувся вперед, вкладаючи всю свою силу у кожен крок, і, не зупиняючись, затримав одного з новоприбулих перевертнів своїми кігтями, відкинувши його на кілька метрів.

Бакстер використала цей момент, щоб відштовхнути свого супротивника і на короткий момент отримати перевагу. Але Хантер був вже поряд, не даючи їй опинитися в небезпеці. Він вистрибнув в бій, кидаючись на іншого перевертня, відводячи його увагу від Бакстер. Усе відбувалося миттєво — його удари були потужними, кожен рух точним і спланованим.

Ікар, стоячи в кімнаті, проклинав ситуацію, побачивши, що все виходить з-під контролю. Його нерви не витримали, і він вискочив з будинку. Коли він ступив на вулицю і побачив, як Хантер та Бакстер продовжують боротьбу, він, не вагаючись, дістав пістолет із транквілізатором. Точно прицілившись, Ікар натиснув на курок, і стріла влетіла в груди Хантера.

Тіло Хантера злегка здригнулося, його очі втратили фокус, і він, немов втрачаючи контроль, почав падати. Ледь не встигаючи помітити це, Бакстер різко відштовхнула свого супротивника і, помітивши, що Хантер втратив свідомість, швидко оцінила ситуацію.

Відчуваючи біль від кількох поранень, Бакстер не стала чекати, вона повернулася і кинулася в бік лісу. Її ноги несли її з неймовірною швидкістю, і хоча кров текла по її шкірі, вона не зупинялася. Вона знала, що їй потрібно втекти, щоб заспокоїтись.

Один з перевертнів, що залишилися, подивився на Ікара і запитав:

— Треба її спіймати?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍