НМ - Нічні тварі , НМ

— Ліка, ти не повинна цього робити, — його голос був твердим, але в ньому звучала розпач. — Ми знайдемо інший спосіб. Я не можу дозволити тобі пожертвувати собою. Ми не повинні піддаватися цій темряві.

Але Ліка подивилася на нього з сумом в очах.

— Я не хочу, щоб хтось із нас загинув, Джоне. Але якщо це єдиний шлях, я готова. Хтось має зробити це, щоб ми могли перемогти.

І в той момент все затихло. Всі стояли, спостерігаючи, як темрява навколо них ніби збиралася, готова поглинути будь-яку спробу втекти. Тіні здавалися все ближчими, і їхній холод відчувався у повітрі.

Ната крокнула вперед, її очі були наповнені рішучістю.

— Ліка, я не хочу, щоб це стала твоя жертва, але якщо я правильно розумію, ритуал можна виконати без того, щоб віддавати життя. Тут є згадка про альтернативу. Це вимагає великої сили волі та сміливості. Ми можемо всі разом зробити це, і тоді ритуал спрацює.

Єгор здивовано поглянув на неї.

— Але як? Ми не можемо стояти тут і просто... спробувати?

Ната нахмурила брови, вивчаючи сторінки книги. Вона натрапила на інші символи, які почали світитися у слабкому світлі ліхтарів.

— Ми маємо об'єднати наші сили. Ритуал вимагає, щоб ми дали частину себе — не через смерть, а через готовність ризикувати своїм внутрішнім світом. Якщо ми подолаємо страх і темряву всередині себе, ми зможемо зупинити тіні.

Віка підняла голову, її зелений погляд був рішучим.

— Я готова. Ми не можемо просто так віддати комусь своє життя. Ми будемо боротися разом.

Всі вони стояли в колі, об'єднуючи свої сили і волю. Вони дивилися один на одного, і в кожному з них було відчуття, що зараз настане момент, який або їх зламає, або зробить сильнішими.

Джон подивився на Нату.

— Ти справді впевнена, що це спрацює? Ми всі повинні бути готові до того, що ми можемо втратити частину себе.

Ната кивнула.

— Якщо ми будемо сильні разом, це має спрацювати. Ми зможемо очистити це місце і зупинити тіні.

Усі встали в коло, і повітря навколо них почало трястися. Темрява навколо ставала ще густішою, а їхні серця билися в одному ритмі. Вони повинні були зосередитись на своїй внутрішній силі і подолати страх, що переповнював їх.

Кожен з них сконцентрувався на своїх найглибших почуттях, на своїй рішучості, на своєму прагненні вижити і врятувати один одного. В їхніх серцях горіло полум'я, яке разом стало набагато сильніше за темряву навколо.

Раптом з'явилося сяйво. Воно виходило з середині їхнього кола, світло пробивалося крізь темряву. Тіні почали відступати, їхня сила слабшала, але вони ще не здавалися повністю.

Ліка, не відводячи погляду від світла, прошепотіла:

— Це ми. Це все ми. Ми зробимо це разом.

І тоді світло стало настільки яскравим, що темрява не мала більше сили тримати їх. Тіні, наче розпадалися на частини, повільно зникали, покидаючи це місце. Вони перемогли. Але чи дійсно вони здолали це зло, чи це лише початок, ніхто не знав.

Однак одне було зрозуміло — вони залишилися разом. І саме це давало їм надію.

Світло навколо них почало поволі розсувати темряву, і всі відчули, як сила, що тримала їх у полоні, нарешті відпускає. Але на відстані був ледь помітний рух — остання тінь, яка не встигла зникнути.

Ева зробила крок уперед.

— Ми повинні переконатися, що це справжній кінець, — її голос був спокійний, але в ньому була рішучість. — Не можна просто так залишати щось невирішене.

Джон кивнув, все ще відчуваючи пульсацію страху у своєму серці, навіть після того, як тіні почали відступати. Він розумів, що вони не можуть просто повернутися додому і думати, що все закінчено. Ці темні сили могли повернутися в будь-який момент.

— Ти права. Якщо ми припинимо боротися зараз, це може повернутися до нас, ще сильніше. Нам потрібно зробити все, щоб це не повторилося, — сказав він, намагаючись змусити свої нерви працювати.

Єгор обернувся до всіх, відчуваючи, як кожна клітина його тіла відпочиває, хоча й втома була вже на межі.

— Ми не можемо дозволити собі слабкість. Це не просто ритуал. Це реальна битва з самим злом. Якщо ми зупинимося, ці тіні знайдуть інший шлях повернутися.

Віка підійшла до центру кола, її руки все ще тримали залишки незгаслого світла. В її очах був вогонь рішучості, але й інтуїція підказувала, що загроза ще не зникла повністю.

— Треба знищити їх джерело, — сказала вона. — Це місце має корінь, і поки він залишиться, тіні будуть мати шанс відродитись.

Ната подивилася на книгу в руках, її погляд був глибоким. Вона знала, що залишатися на місці — це найбільша помилка. Ритуал очищення лише ослабив сили, але не знищив джерело зла. Вони повинні були вирушити в саме серце цього проклятого місця.

— Знаєте, що треба робити, — додала Ната, — ми маємо знайти це джерело і знищити його. В книзі згадується печера, де все почалося. Тільки знищивши її, ми зможемо очистити це місце.

Ліка, хоч і була виснажена, все ж поглянула на своїх друзів з вірою в їх сили.

— Якщо це те, що потрібно, давайте зробимо це. Ми зможемо разом.

Джон підтвердив, поклавши руку на плече Ліки.

— Тоді рухаємося. Якщо це останній крок, ми йдемо до кінця.

І вони пішли.

Темрява знову стала їхнім супутником. Вони йшли через ліс, де в тумані і мряці знову почали з'являтися страхітливі контури, але вони вже не боялися. Вони більше не були слабкими, і темрява вже не могла так легко їх зламати. Це було випробуванням на відвагу, рішучість і на єдність.

Вони дісталися до печери — вхід був вузьким і темним. Всі стояли на порозі, зібравшись разом і готуючись до фінальної битви. В кожному з них тепер була одна мета — знищити джерело зла, і ніхто з них не збирався відступати.