НМ - Нічні тварі , НМ

Компанія продовжила рухатися вперед, відчуваючи на собі кожен крок тяжкості темряви. Їхні обличчя були виснажені, але на кожному з них був вираз рішучості — вони не могли зупинитися, не могли дозволити ночним тварам перемогти.

Згідно з книгою, вони наближалися до місця, де тіні народжувалися і відновлювали свою силу. Це був покинутий храм, прихований серед густих лісів, де зло народилося і закріпило свою владу. Вони знали, що це останній шанс. Якщо вони не знищать джерело, тіні повернуться.

Зайшовши в храм, вони побачили щось дивне: величезну чорну купу, що пульсувала зловісним світлом. Це було те саме джерело сили, яке живило нічних тварей. Воно було зв'язано з прокляттям, яке наклали колишні жителі цього місця. Якщо це не знищити, вони ніколи не знайдуть спокою.

Ната, зібравши всі сили, зробила останній ритуал. Вона прочитала слова, які їй вдалося розшифрувати з книги, і як тільки вона завершила останнє закляття, чорна маса почала розпадатися, а з темряви вирвалися яскраві спалахи світла. Тіні, що нависали над ними, почали танути.

Джон і Емілія трималися за руки, відчуваючи, як темна сила відступає.

— Ми зробили це... — ледве вимовив Джон, все ще не вірячи в те, що відбулося.

Тіні зникли. Вони більше не були тими страшними сутностями, що полюють на людей. Темрява розсіялася, і з нею зникли всі страхи. Світло, яке повернулося на землю, принесло відчуття спокою. Вони перемогли.

Хоча втрати були великими — Ева і Віка не повернулися, — компанія залишилася разом. І хоч вони більше не могли змінити минуле, вони все одно були живими, і це означало, що вони можуть почати новий шлях. Після всього пережитого, вони розуміли, що навіть у темряві є місце для світла.

І хоч їхня подорож закінчилася, нові випробування могли чекати на них у майбутньому. Але зараз, на мить, вони могли відчути спокій.

Вони стояли на руїнах старого храму, спостерігаючи, як останні залишки темряви розчиняються в повітрі, а світло починає наповнювати цей місце знову. Хоча залишалося багато питань і багато болю, вони відчували, що зробили правильний вибір.

Ната зібрала останні сили та, заплющивши очі, тихо прошепотіла:

— Це ще не кінець.

Всі подивились на неї, і її слова ніби відлунювали в їхніх серцях. Вони перемогли цей бій, але чи це означало, що темрява більше не повернеться? Чи було ще більше загроз? Задоволення від перемоги було тимчасовим, і невідомість майбутнього все одно залишалася.

Джон поглянув на свою групу. Його рука стискала артефакт, який, здавалось, вже втратив свою силу, але тепер він почувався значно легше. Вони все ще були разом, і це давало йому надію.

— Ті, кого ми втратили... — почав він, але слова не виходили. Він не міг пояснити всю ту біль і порожнечу, яку відчував, втративши Еву та Віку. Але він знав, що не можна впасти у відчай. Вони боролися за кожного, і не можна було забути тих, хто віддав своє життя.

Емілія поклала руку на його плече.

— Ми повинні жити заради них, Джоне. Вони б цього хотіли.

Егор обернувся до Нати. Він відчував, як важко їй було, але саме вона була тією, хто привів їх до перемоги.

— Ти врятувала нас усіх, Ната. Ти зробила це.

Вона лише кивнула, але її погляд був сповнений тривоги. Вона знала, що це лише перший крок. Вони все ще залишалися в місці, яке мало зловісну історію, і питання про те, чи буде колись все по-справжньому спокійно, залишалося.

І все ж, зараз вони могли трохи відпочити. Вони пройшли через біль, втрати та страх, і, попри все, залишилися разом. І це була їхня найбільша перемога.

Ната подивилася на друзів і сказала:

— Ми можемо йти додому. Але майте на увазі: якщо є щось, що ми навчилися сьогодні, так це те, що не всі темряви можна побороти один раз і назавжди.

Вони подивились один на одного і, хоча ніхто не знав, що чекає на них попереду, кожен із них відчував силу та надію. Вони були готові йти вперед. І хоч шлях не буде легким, вони знали, що тепер не зупиняться, бо разом вони здатні подолати будь-які труднощі.

І з цією думкою вони вирушили в майбутнє, залишаючи позаду не тільки тіні і тварей, але й усе те, що давало їм страх, сум і біль. Тепер, вперед.

Кінець