Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця, Вікторія Хорошилова

— Яким же виродком потрібно бути, щоб полювати на дитину.

Кошак хрипло розсміявся.

— З тим, скільки платять за її голову, будь хто погодиться. Через неї, маленька провидиця загинула.

— Ось тільки за вбивство цієї маленької провидиці, тебе порвуть на клаптики, — сказав зі злою посмішкою Оур.

Найманець так кумедно змінився в обличчі, дивлячись на мене.

— Як думаєш, по іншому дитина її віку змогла б утекти від дорослого перевертня і при цьому вижити?!

Магістр передав мене братові. Дерек одразу перевірив на наявність пошкоджень. Були тільки кілька дрібних подряпин. За перевертнем приїхали з дідусевої дільниці разом із ним. Ми з братами в цей час уже були в нас у кімнаті. Він зайшов мене провідати. Обійняв міцно і просто мовчав, поки не підійшов його колега.

— Як ти, малятко?

— У порядку, — сказав дідусь хрипко. — Ліє, потрібно дещо перевірити і щоб деякі твої видіння менталіст переписав. Магістр Оур хоче бути при цьому присутнім.

— Щось сталося?

— Прийдемо, розповім, Януше, тобі теж варто піти. Радий, що твій дар теж розкрився.

Зібралися в одній з аудиторій. Схожа трохи на амфітеатр, внизу стіл викладача і дошка. І три сектори з партами. Ми з Янушем сіли за першу центральну парту. Виявляється, про мої видіння в академії дідусеві на словах передавали, тепер їх менталіст перепише на якийсь техномагічний пристрій. Після цього, я уважно подивившись на дідуся, запитала:

— Щось сталося? Ти казав, що розповіси!

Дідусь сів на стілець і запитав:

— Що буде, якщо завтра я відвезу тебе до школи?

Мене накрило видіннями. Відчула дотик до скронь прохолодних пальців, і це дозволило не занурюватися повністю. Тепер менталіст бачив усе те саме, що й я.

— Хм, у її ведінні не видно дороги.

— Викрали трьох дівчаток? — запитала сипло.

— Так, трьох підлітків. Бачила їх?

Відповів менталіст:

— Дівчата живі, пригнічені, — далі щось хруснуло.

— Зрозуміло.

— Потрібно, щоб Лія навчилася побачити не тільки, що станеться, а й як дістатися до того місця у видінні? — зрозумів Оур. — У цьому нам допоможе Януш. Але є одна проблема.

— Яка?

— Вона занадто маленька для цього і не вміє контролювати цей дар. А те, що їм потрібно зробити, це працювати в парі. Цьому я вчу на п'ятому курсі.

— Розумієте магістр, Лія тут всього нічого, а вже трьох дітей викрали. І їх там ґвалтують і продають різним моральним виродкам. Що там далеко ходити, моє малятко, теж хочуть туди викрасти і не в ляльки грати! Одного виродка вже спіймали, скільки їх ще таких?!

— Я вас дуже добре розумію, — суворо сказав магістр, — у самого три доньки, підлітки. Але ви маєте розумійти, що дівчинці буде дуже складно і навіть боляче розкривати так швидко свій дар.

— Ну, зґвалтування болючіше й противніше, — сказала тихо. — А перші видіння були дуже реальні.

Чоловіки на мене так здивовано подивилися.

— Коли ми почнемо працювати, магістре?

— Коли ти будеш відпочилою і ситою!

— Оу, тоді ми з Янушем у їдальню і назад до вас?

Магістр і мій дідусь тільки синхронно очі закотили.

— Ліє, ти впевнена? Добре подумала? — перепитав магістр Оур.

— Так! Януше, ходімо, я їсти хочу. Теяна смачненького дасть.

На першому занятті магістр виставив усіх зайвих і ми залишилися втрьох. Насамперед я мала викликати видіння. А завдання Януша було проникнути в моє видіння і бути поруч зі мною. У брата на диво легко вийшло, тільки це виявилося боляче. Відчуття немов мені в голову вставили розпечену спицю. Я скрикувала і втрачала концентрацію. На п'ятий раз уже ридала не стільки від болю, скільки від невпевненості в собі. Брат мене обійняв і мовчки втішав. Посмішку магістра я відчула, коли він заговорив:

— Ну що, досить? Нехай усе йде своєю чергою.

— Ви б мені ще запропонували самій у школу поїхати і добровільно погодитися стати самі знаєте ким.

— Слова не дитини, дорослої людини, — сказав він суворо. — Тоді, добре подумай, що на кону!

Пропрацювали дві години. Навіть домоглися того, що у Януша вийшло пройти шматочок мого ведіння. Поки тільки до виходу зі школи.

— Досить! — сказав Оур різко. І м'якше додав — Ми з'ясували, що найкраще у вас виходить взаємодіяти, коли Януш тебе обіймає. Ти почуваєшся в безпеці й не так сильно занурюєшся у видіння. Але поки через багато причин тебе надовго не вистачає. Будемо працювати щодня після основних занять у Януша. Ти будеш приводити її і стежити за сестрою, добре? Її все одно можуть захотіти вбити або викрасти.

У вільний час я сиділа на заняттях магістра Яліна. Він уже переніс свої заняття до спортивного залу, і я сиділа де небудь у куточку і займалася. Студенти тільки перші рази звертали на мене увагу, а потім сприймали як само собою зрозуміле. Іноді наприкінці заняття навіть грали зі мною, і мене, наче м'ячик перекидали. Ідея була магістра Яліна. Він від чогось вирішив, що мені потрібна перерва в навчанні і потрібно знову розім'ятися. Типу мало він мене вранці ганяв. У перші рази я лякалася і пищала, потім мені сподобалося, і я вже сміялася. Хлопці перекидали мене дуже дбайливо.

А після занять ми з Янушем ішли до магістра Оуру і працювали з видіннями. Я була впертою і обійми брата допомагали долати біль і просуватися все далі. Мене могла зупинити лише непритомність, яка ставала дедалі пізнішою. Брата мої непритомності лякали. У магістра стискалися губи, і він запитував, чи не варто зупинитися. Але скоріше за все з метою зрозуміти, коли я втомилася. І щоразу заняття закінчувалося, коли я провалювалася в темряву і вже не приходила до тями, ні за кілька секунд або навіть хвилин. Щоразу доводилося кликати лікаря. І вже з третього заняття лікар сидів на наших заняттях і шипів не гірше за злу маму кішку.

— На сьогодні все! — рявкнув лікар — Інакше ви її вб'єте.

— Вона сама себе вб'є, — огризнувся Оур. — Ви ж чуєте, я питаю в неї, мовляв, досить?