Белла Сніжна - Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна

Глава 18

- Блляядь! Ось нахрена? Скажи мені, нахрена йому вона? - Закриваючи черговий витвір мистецтва, знайдений мною в надрах шафи, подивилася на Рому.

Минулу він мені до речі не повернув.

- Адже вона шугана, замкнута, боїться на нього очі підняти! Оленячий погляд? Так фу, блядь! Задовбали! Він хоче тебе тільки трахнути! - закричала на книгу. Немов незаймана героїня, судячи з написаного не на довго, мене може почути. - Нехрен будувати плани на нього! Пройде тиждень, максимум місяць, і він зрозуміє, що ти така ж розпусна куриця, як і інші! Залишишся без всього, знову на своїй околиці міста. Ром! - Чоловік відірвався від свого телефону і подивився в мою сторону. - Ось скажи ти мені. - Сіла на дивані зручніше. - Тобі подобаються незаймані дівчата?

- Терпіти їх не можу. - Відповів він, повертаючись до екрану телефону. - У перший раз затиснуті, дивляться на тебе спершу як на месію, а потім як на ката. "О ні! Ти забрав у мене найцінніше! Тепер одружуйся!" Начебто я їх силоміць в ліжко тягнув.

- О-о-ось! А тут уяви! Хлопець, багатий, заможний, своя фірма, кілька філій по країні. І що? Підбирає бідолаху. Одягає, годує, спати укладає. У своїх хоромах. А чому? Через чисте кохання з першого погляду? А хрін тобі, устриця! - знову кошуся на книжку. - Тупо цікаво мужику стало! Який кайф, навчити її під себе. Домінант хрінов. Але потім звичайно! Він знайде в ній щось таке чого не було в інших сотнях його подружок. Родимки у формі зайчика під правою пахвою. І сміється вона не так як всі, і погляд у неї особливий, і волосся, груди, ямки на щічках, шрамик на коліні залишений в дитинстві. Зрозуміє мужик що йому дісталася особлива дівчина і закохається по вуха. Але фіг йому! Тепер вона буде ніс повернути. "Ми з різних світів! Я так не можу!" І це після того як пів книги вона все могла і все сама хотіла! Вони розлучаться, але в кінці обов'язково зустрінуться. Фу, блядь, прибери її від мене. Бісить! - Кинула книгу в сторону.

- Мені здається чи ти тільки що себе описувала? - Запитав Рома.

- Тобі здається. - склала руки на грудях.

- Але у тебе є ямки на щічках, і шрам.

- От і я про те. Таких багато! Що має статися? Як повинна виглядати дівчина щоб закохати в себе мажора? На що він повівся? І як він її помітив? От якби тобі під колеса кинулася дівчина в лахмітті? Ти звичайно вибіг би з машини, під дощ? А тут це диво що ледве дихає через голод, а на місці її тримають промоклі ганчірки, раптом починає ридати. Ні, хід вірний, поки вона відволікає мужика його машину потихеньку можна пограбувати. Але вона настільки дурна що працює одна. А він такий кретин що бачить на цьому заплаканому обличчі ту єдину і неповторну. І тільки потім, ну звичайно, він розуміє, що її ще можна і трахнути, а не тільки помістити в вазу, молиться та пилинки здувати.

- Нема в тобі ні краплі романтики. - відповів Рома, який слухав мене.

- Та дістало! Брехня це все!

- Ну не скажи. Може він просто відчував свою провину за те, що мало не збив, жалість.

- Міг би викликати швидку.

- А він не викликав?

- Викликав. Свого лікаря до себе додому, куди привіз її, вніс на ручках. Але не може такого статися в реальному житті!

- І це говорить та що фанатіє від фентезі.

- Там хоч все зрозуміло. Дракони, демони, перевертні. Зустрів свою пару позначив, використав, так би мовити потрібне підкреслити і виставити в порядку згідно ситуації. Там відразу очікуєш дива і нереальності. А тут реальність! У житті він би або збив її та поїхав! Або викликав би ментів, лікарів, здав її їм, кому більше сподобається, і знову ж таки поїхав. Нахрен йому ці проблеми, коли там на квартирі його чекає готова на все, уже відмита і розігріта винцем коханка?

- Я завжди думав, що дівчатам подобаються такі ситуації. Багатий хлопець рятує тебе, потім закохується. Весь світ у твоїх ніг, і його серце під твоїми лабутенами.

- Подобається. Але не настільки щоб читати ось це. - відпихнула книгу, що не захотіла далеко летіти, ногою.

- Яка ти вредна. І це так заводить. Йди до мене. - Рома відклав телефон і простягнув мені руку.

- Хрін і тобі. Чи не бачиш я нервова і шкідлива. Місячні скоро. Можливо вже сьогодні. Та й не хочу я.

- Твоє не хочу я можу швидко виправити. А додаток каже, що тобі ще тиждень все можна. Просто у тебе характер шкідливий, а ти все спихаєш на ПМС.

- Які розумні слова вивчив. У телефон мій заліз? - Служив руки на грудях, сказала я

- Своє завів. - я трохи в шоці.

Серйозно?

- А може ти просто заздриш їй? - перевів він тему, хитрюга!

- Заздрю. - не стала заперечувати. - Ось чому він не виїхав на мій пішохід, коли я йду?

- З твоєї удачею він би тебе збив нахрен і змився поки ніхто не побачив. Сліди фар змив би дощ, а записи з камер, якби такі знайшлися, купив і знищив.

- Значить, як іншим, то "все можливо" - передражнила я його. - А як мені шматочок щастя, так "збив би нахрен"?

- Ти що образилася? - Рома підійшов і сів до мене на диван.

- Уяви собі. - Відвернулася від нього.

- Але я ж правду сказав. У тебе з технікою не все добре. Ти ж мікрохвильовку мені спалила.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍