Мерайя Д Рок, Мар'яна Доля - Син маминої подруги, Мерайя Д Рок, Мар'яна Доля
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Спершу повернувся слух.
— Поки що без свідомості, приходьте пізніше… Я розумію, що ви друг, але ви нічим йому зараз не допоможете… — тараторив високий жіночий голос. Наче ці звуки і не були дуже близько, але все ж його ніби пересмикнуло. Зараз все здпавалося надмірним — і звуки, і яскраве світло, яке різонуло по очах, коли він їх розплющив. Одразу замружився і не втримався — з горла вирвався стогін.
— О, прокинувся, — над ним схилилася жінка в білому халаті. — Як ти себе почуваєш?
— Що зі мною? — пробурмотів Олег пересохлим язиком. — Пити..
— Зараз, — медсестра піднесла до його губ чашку з носиком, схожу на поїльник для маленьких діток. Вода була тепла, не дуже смачна, але він ковтав її жадібно, немов багато кілометрів до цього брів по розжареній пустелі, де не траплялося оаз. — Тебе збила машина. Але ти народився у сорочці — ніяких серйозних травм немає. Кілька синців та саден, а ще закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, якщо по-простому…
Олег ледь поворушив головою, і відразу в скронях заболіло, голова запаморочилась.
— Погано? — медсестра все зрозуміла з його виразу обличчя. — Зараз вколю тобі знеболювальне.
Вона заходилася готувати все для ін’єкції, а Олег у цей час намагався пригадати, як сталася ДТП. Вони з Кірою побігли через двір супермаркету, щоб скоротити дорогу… Машина, яка мчала прямо на них, він ще подумав, що мабуть водієві стало погано, бо хіба нормальна людина спрямує автівку прямо на пішоходів? Подумав так спокійно і відштовхнув Кіру вбік, а після цього був удар, сильний біль в голові і рятівна темрява…
— Кіра… Зі мною була дівчина, вона жива?
Медсестра взяла його руку, розмотала бинт, яким на зап’ясті маскувалася система для внутрівенного вливання, і ввела туди рідину з шприца.
— Зараз має стати легше, але вставати тобі поки що не можна. Не можна напружувати очі, тому ніяких книг, телефонів, телевізора..
— Ви не відповіли про дівчину… — у нього всередині все похололо. Невже це значить, що Кіра… померла?
— Про дівчину я не в курсі, — жінка ледь знизала плечима. — Тебе привезли самого, значить вона не постраждала. Або постраждала не сильно і відмовилася від госпіталізації.
Почувши це, Олег видихнув з полегшенням.
— Дякую, — сказав він. — Мені вже й справді легше.
Ця гарна новина про Кіру додала йому бадьорості. Він старався не думати про те, чи вдалося їй втекти, чи дядько з тіткою її знайшли і забрали в той будиночок. Зараз, коли він в лікарні, може їй і краще залишитися там. Принаймні, він знатиме, що вона порівняно в безпеці. А якщо сама в місті — без грошей, без даху над головою… Що вона буде робити? Кіра така тендітна, її легко образити…
— Тоді відпочивай, якщо щось буде потрібно — натисни на кнопку в узголів’ї, — медсестра рушила до дверей палати, а вже відчинивши їх, вражено звернулася до когось в коридорі. — О, ти досі тут! Я думала, вже пішов!
— Можна його побачити? — почув Олег і упізнав голос Ярослава.
— Впустіть його, будь ласка, я добре почуваюся, — похапцем гукнув він.
— Ну добре, тільки недовго, — медсестра похитала головою. — Через двадцять хвилин загляну — щоб ви до цього часу вже завершили балачки!
Коли Ярослав увійшов до палати, щільно причинивши за собою двері, Олег відразу запитав його:
— Де Кіра?
— Поняття не маю, — той розвів руками. — Вона немов крізь землю провалилася. Дядько з тіткою з ніг збилися, шукаючи, правда, в поліцію заявляти не захотіли…
— Знайди її, — Олег благально поглянув на друга. — Їй може загрожувати небезпека..
— А де її шукати? Ти думаєш, то її хотіли збити? Куди ви йшли з нею? — Ярослав засипав його питаннями.
— Я сам не знаю, куди ми йшли… — спантеличено прошепотів Олег. — Все відбулося так швидко… Хоча ні, я сам маю її знайти… Я повинен…
Він спробував підвестися з ліжка, і тут же палата затанцювала перед очима, а чоло знову пронизав біль. Олег впав назад на подушку, важко дихаючи.
— Не дуркуй, лежи і лікуйся, — сердито глипнув на нього Ярослав. — Я її знайду. Не турбуйся, все буде добре…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Син маминої подруги, Мерайя Д Рок, Мар'яна Доля», після закриття браузера.
