Стейсі Браун - Як викрасти серце адвоката, Стейсі Браун

- Тобто? - розгублено питаю.

- І як мені розуміти твоє бажання частіше зустрічатись з Петром Миколайовичем? Чи ти вже встигла подружитись з його привітною дружиною?! - вловлюю іронічні нотки в його голосі.

- І те, і інше, - всміхаюсь у відповідь.

- А може вся справа в мені? - його гаряча долоня лягає на моє стегно.

Кров в венах закипає коли його обличчя нахиляється до мене, наче він ладен мене поцілувати. Мене підкорює його погляд. Він бажає спокусити мене. І я з задоволенням погоджуюсь.

- Може, - усміхнено заявляю, закушуючи губу.

Його погляд падає на моє губи. Він глибоко вдихає, ніби намагається заспокоїти себе і не зірватись до миттєвого пориву кинутись на мої вуста.

- Дівчинко, це може бути дуже небезпечно для тебе... - його низький голос пробирається крізь шкіру.

- А я ризикну, - вдоволено промовляю.

Яскраве полум'я вибухає в безкрайньо-синіх очах. Я відчуваю як його долоня стискає мою сукню на стегні. Переконана, що в цей момент ми обидва уявляємо як він стискає мою сідницю. Палке збудження скручується в животі. Ми стоїмо напроти один одного і ледь втримуємось, аби не зірватись і не впасти в гарячі обійми. Між нами кілька сантиметрів і кожен з нас наполегливо намагається не переступити заборонену смугу, бо зупинитись потім буде неможливо.

Макар кидає погляд за мою спину, помітивши когось. Вся магія між нами розвіюється. Кожен з нас розуміє скільки людей навколо і що варто тримати бажання при собі.

Розчаровано видихаю, та наступні його слова змушують мене знов напружитись:

- Приготуйся. Зараз буде найголовніша вистава.