Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Не художня література » 440 днІв без тебе (усім, кого торкнулася війна), Людмила Міщук 📚 - Українською

Людмила Міщук - 440 днІв без тебе (усім, кого торкнулася війна), Людмила Міщук

15
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "440 днІв без тебе (усім, кого торкнулася війна)" автора Людмила Міщук. Жанр книги: Не художня література.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31
Перейти на сторінку:

Ходила в сільську раду, проставила прописку в будинкову книгу. Купила торбу цукерок і банку кави, занесла Камазисі, бо ж все-таки вона допомогла з паперами на землю і хату. Могла ж нічого не розказувати і не пропонувати.

Сьогодні треба покропити капусту – купила отруту в Тарасюка. І трохи складатиму посібник з християнської етики.

Ото далеко вивели, аж у Волноваху! Скільки вже вас мордуватимуть?!

23. 06. 2016. День чотириста двадцять п’ятий.

Ну, попитай мене: «Що ти, жінко, до обіду по господарству зробила?» Не знаю, тобі рахунок поповнила. Ні, з самого раночку я замела двора, винесла загороду курчачу, прибрала кухню, вимила відро для води, і т. д.

Після обіду полізу в льох, трохи переберу картоплі і буряків, винесу сміття.

В нас завтра похорон: помер Василь Загайний, Альошки батько. Він вже довго лежав хворий і старий.

24. 06. 2016. День чотириста двадцять шостий.

Сонечко не приїде – завтра на роботі. Так вона, батьку, переживає за ту роботу, що вже мені голову продовбала. А там – бардак!

Я зраночку попхалася в квітник, поки не душно. Доня зрадіє, що прибрано, а мені все одно нема що робити.

Ура, буряки перебрала і прибрала.

25. 06. 2016. День чотириста двадцять сьомий.

Я до обіду дополола квітника, щоб доні похвалитися. Сонечко приїхало, розказало всі новини. Думала трохи обірвемо малину – приїхали ківерчани.

26. 06. 2016. День чотириста двадцять восьмий.

Нема хліба! Ми з батьком поїли манної каші, а доні проблема. Щось там змемляла без хліба… Якщо завтра через вихідні не привезуть, попрошу тітку, щоб передала з Луцька. Як класно – Алла ще 2 дні буде вдома! Увечері обірвали малину.

27. 06. 2016. День чотириста двадцять дев’ятий.

Ми сьогодні солили щавель і морозили петрушку. Ще думала, що поліземо в смородину, але стала спека немилосердна.

Ура, ти від’їжджаєш! Скоро будеш вдома!!! Я так тебе жду!

28. 06. 2016. День чотириста тридцятий.

У нас дощ. Слава Богу! Почався громовицями і блискавками в 3 годині ночі. На ранок ще не стих. Лягла спати.

Ти, Іване, сьогодні якийсь засмучений: або щось мені не розказуєш, або втомився (що геть не дивно). А я знову нічого не роблю. Очистила совість, що закинула прати, а далі цілий день валяюся з донею. Вона вже сьогодні їде.

Завтра наганяю корови. В нас стало геть прохолодно, так добре.

29. 06. 2016. День чотириста тридцять перший.

Померзли зранку ноги, надягла шкарпетки. Іване, ти ще нікуди не заїхав!

З обіду знову пече. Батьку, ти п’яний, як чіп. Здурів чи що перед домівкою? Коли вже вас доправлять в той Новомосковськ?

30. 06. 2016. День чотириста тридцять другий.

Подзвонив спозаранку. Що, совість загризла, солдате-п’яничко? Татусю, що то вчора було?

Їздила в Луцьк, купила доні вентилятора. Мале раде.

01. 07. 2016. День чотириста тридцять третій. 

Знову жара +38°С!!! Сховалася в Аллиній кімнаті, закинула прання і роблю вигляд, що щось по школі готую.

Жду свою донечку…

02. 07. 2016. День чотириста тридцять четвертий.

Жарко, нічого робити знову не будемо, та й нема так особливо що. Доня пішла трошки загоряти.

Під вечір батько під’їхав трактором під Зосіну вишню, обірвали відеречко собі і неповне їй.   

03. 07. 2016. День чотириста тридцять п’ятий.

Трохи зранку повалялася в ліжку. Далі з донечкою пішли жарити кабачки.

Дивимося кіно. Ой, яка страшна буря в нас пройшла! В Петька зняло шифер, повалило дерева на долині. Мені перці поламало. Я ще такого страховища не бачила.

Сонечко поїхало.

04. 07. 2016. День чотириста тридцять шостий.

Зранку лише 16 градусів. Відчутно похолодало.

Обірвала трохи малину. Заквасила на лікер, бо не знаю, що вже з нею робити. Трохи прибираю і сушу льоха.

В Аллусі вже трохи розгреблося все на роботі. Вже дитина спокійна.

05. 07. 2016. День чотириста тридцять сьомий.

Сьогодні тільки 13 градусів зранку.

Який сьогодні гарний день))) Зранку ти сказав, що будеш здавати машину, а після обіду, що вже є перші, хто йде додому.

Іване, ми скоро побачимося!!! Як я жду тебе, мій хороший! Дивилася, де зараз ти: смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

1 ... 30 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «440 днІв без тебе (усім, кого торкнулася війна), Людмила Міщук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "440 днІв без тебе (усім, кого торкнулася війна), Людмила Міщук"