Уляна Пас - Згадай мене, Уляна Пас
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ромо… - уста заледве ворушаться, але я однаково кличу друга. Він щойно життя мені врятував, але сам…
Я знаходжу його поглядом. Бачу спочатку руку, засипану уламками, а тоді й голову. На ньому лежить шматок від дивана, а голова залита кров'ю. Рома не ворушиться, і страх за друга стає просто шаленим.
- Ромо… - намагаюся піднятися, але тіло мене не слухається. Навколо надто тихо, наче вимкнули всі звуки. Я не відчуваю болю, але зробити що-небудь також не виходить. Лише сльози продовжують стікати обличчям. І, коли свідомість мене таки покидає, я встигаю ще раз покликати свого друга.
- Ромо…
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Згадай мене, Уляна Пас», після закриття браузера.
