Інна Турянська - Коли дружина стає драконом, Інна Турянська

— Ми з нею і так не завжди ладнаємо. А тепер вона буде зла на мене ще й через то, що ніби то через мій страх, вона не полетіла в Париж! 

— Вибач…вибач, — опустив голову Артур, — Я вчинив по дурному, знаю. Та я був у відчаї. Плюс сьогодні ж цей….день народження Рокі. Виявляється, то для неї важлива дата, а я поняття не мав якого числа народився цей пес.

— Для жінок таке важливо…моя Діна теж святкує появу блохастого, я ж святкуватиму лиш один день — його зникнення. Короче, ти реально вляпався, Артуре! Ще й мене у все це втягнув….навіть не знаю, як ти то все розрулиш. Але про те, що я боюся літати це повна дурня. Я ж в Африку якось літав. Так, висоти боюся смертельно, але в літаку її не видно…то ж…Короче, я повертаюся до своєї дружини в номер, а ти…ну не знаю спробуй якось помиритися зі своєю, — говорив Степан повертаючись на веранду, — Та матінко рідна, – знову зашпортався він за леопардові капці, — І забери, будь ласка, цей страх звідси, а краще викинь! Бо ще заб'юся об ці збочення.