Дмитро Терко - Маятник часу, Дмитро Терко

 Зазвичай в літературі та філософії для ілюстрації двозначності користуються образом “медалі” або “дволиким Янусом”. Алюзія на петлю Мебіуса доповнила цей спосіб гіперболізації ще двома, акцентувавши читача на метаморфозах в поведінці персонажів залежно від часу та їх місця події.

З іншого боку, образ “петлі” органічно вписується в фантастичний сюжет для правдоподібного пояснення чому не підтверджено існування планети Нібіру. Автор, а ні трохи не ставить за мету довести існування планети. Він тільки постулює: якщо Нібіру існує, то може у розглянутий спосіб. При цьому навіть вдається запобігти суперечностям між історичними періодами подій, які були висунуті Захарією Сітчиним, з одного боку, і періодом проходження Нібіру своєї траєкторії руху від Сонця повз Землю до сузір’я Кита та у зворотному напрямку. Цьому посприяли розрахунки прийнятних орбіт, здійсненні декількома штучними інтелектами.

Третій фактор використання образу Петлі обумовлений можливістю інтерпретувати її якості з позиції релятивізму у просторово-часовому вимірі загальної теорії відносності Ейнштейна. Це становить основу науково-фантастичного характеру твору. Ідея написання повісті була навіяна автору спогадами про дослідження його друга з дитинства гіпотези Захарії Сітчина щодо планети Нібіру.

Важливо розуміти, що сентенції викладені у пролозі, в перших двох главах і в епілозі повісті також мають під собою твердий ґрунт фактажу — реального оточення і публікацій в мас-медіа.

В процесі створення сюжету автор не бажав піддаватися грубим фантастичним крокам, занадто далеким від наукового базису астрофізики. Тому для запобігання фантасмагоричним виходам героїв із тупикових ситуацій, використовувалась алюзія на сон персонажів.

По тексту можна зустріти гротескні ремарки на сюжетні події і персонажі. Це застосовано не тільки з метою розслабити читача і пом’якшити оповідь. Об’єкти таких ремарок також проявляють рефлексію автора з погляду провідної ідеї, про яку тут вже згадувалось. До того не треба забувати: автор є патріотом своєї держави і в тренді сучасного ставлення його народу до війни і ворога, він не може не ввертати за найменшої нагоди шпильки в бік агресора. Тому там де мова йде про “бабку на болотах”, “Василину — цурку”, “пійло з глоду/бояришника” таке інше — це все в тренді сучасних поглядів українського читача.

Назви астероїдів, планет, обсерваторій, посад керівництва польотами НАСА, брендів, медійних засобів і повідомлень, а також київських адрес — цілком реальні. Оповідка містить ілюстрації, які також резонують із фабулою. Більшість із них створена штучними інтелектами на основі проведених ними попередніх розрахунків згідно із запитами, наданим автором.

Твір в цілому – це заклик до збереження балансу між прогресом і гуманізмом.