Дроянда - Королева місяця та сонця, Дроянда

Розкривається таємниця потомкив сонця та місяця

Миккі, почувши слова Макса, трохи заспокоїлася. Вона знала, що вони разом зможуть впоратися з будь-якими труднощами. "Не переживай, сестричко, все буде добре," — сказав Макс, підтримуючи її. "Я тут, і з хлопцями поки все в порядку. Дівчата, хоча й здогадуються, поки теж добре, але ми маємо бути готові."

Миккі кивнула, але її серце ще залишалося злегка хвилюваним. Вона знала, що все не буде так просто, і таємниці, які вони намагаються приховати, можуть викликати багато запитань у майбутньому. Вони обидва розуміли, що настав час діяти.

"Я думаю, нам треба кликати хрещену матір," — сказав Макс, і це було не просто припущення. Він відчував, що якщо настільки важливий момент настане, їм потрібно буде поговорити з кимось, хто зможе допомогти розібратися у ситуації і допомогти сім'ї впоратися з усім.

Миккі зітхнула і погодилася: "Ти правий, брате. Можливо, це і є час для того, щоб звернутися за допомогою."

Усе стало на свої місця, і тепер вони знали, що мають готовий план дій. Вони були готові зустріти будь-які труднощі разом, з підтримкою один одного і з надією на краще майбутнє.

Миккі звернулася до Юстина з серйозним виразом на обличчі. "Коханій, ти задумався... Що будемо робити?" — сказала вона, намагаючись знайти відповіді на свої питання.

Юстин уважно подивився на неї, розуміючи, що вона турбується. "Кохання моє, я знаю, що це непросте рішення," — почав він, намагаючись заспокоїти її. "Я подумав, що дівчата повинні пройти через це навчання. Вони підуть в Вищу академію, але вампірську."

Миккі поглянула на нього з сумнівом, але Юстин продовжив: "Я знаю, що ти не зовсім згодна з цим, але ми повинні бути готові до того, що дівчата дорослішають, і вони мають навчитися контролювати свої бажання. Вони повинні зрозуміти, як не кидатися на людей і як поводитися, коли захочуть крові. Це важливий крок у їхньому житті."

Миккі задумалась. Вона знала, що це важке рішення, але Юстин був правий. Вони не могли залишити дівчат без належного навчання, адже їхні здібності та особливості вимагали особливого підходу. "Ти правий, Юстина," — сказала вона після паузи. "Ми повинні навчити їх бути сильними і відповідальними, і навіть якщо це непросто, це єдиний шлях."

Юстин посміхнувся, зітхнувши з полегшенням. "Ми зробимо це разом, і вони будуть готові до всього."

Цей рішучий крок був не лише важливим для дівчат, але і для всієї родини. Вони знали, що тепер їм доведеться пройти новий етап, і хоча він буде важким, вони зроблять усе, щоб захистити і підтримати своїх дітей на їхньому шляху.

Юстин посміхнувся, спостерігаючи, як Макс підвівся з місця. "Добре, я пішов у свої покої," — сказав Макс, і його голос звучав рішуче, але в очах було видно, що він глибоко занурений у свої думки.

"Я піду помпою," — додав Макс, і це було його спосіб заспокоїти себе і налаштувати на нові випробування, які чекають попереду. Він завжди намагався зберігати свою впевненість, навіть коли в душі виникали сумніви.

Юстин кивнув, розуміючи, що його брат потребує особистого часу, щоб опрацювати все, що сталося за останні дні. "Добре, іди," — сказав він. "Ми всі маємо свій шлях, і зараз важливо, щоб ти відпочив і зібрався з думками."

Миккі, що стояла поруч, тихо сказала: "Все буде добре, Макс. Ти завжди знайдеш силу в собі, ми всі підтримуємо один одного."

Макс посміхнувся і, відчувши підтримку родини, пішов у свої покої, щоб трохи відпочити та подумати про все, що відбувалося. Він розумів, що йому треба бути готовим до нового етапу в житті, і хоча це викликало у нього багато переживань, він знав, що з часом все владнається.

Тим часом, Миккі та Юстин залишились разом і обговорювали наступні кроки. Вони знали, що прийняли правильне рішення для своїх дітей, і тепер треба було продовжувати свою справу — навчати їх, давати їм можливість дорослішати і готувати до світу, що чекає попереду.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍