Катерина Мединська - Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська

Ніколь перестала посміхатися і тяжко зітхнула.

– Гаразд, повеселилися і вистачить.

– Ніколь, я не хотів тебе образити. Просто... Ти така розумна і весела, і мені здається, що твоя зовнішність зовсім не важлива.

– Дякую. Мені пора йти. Прощайте, містере Даніель Стіл.

– Ніколь, – крикнув Даніель.

Вона злегка повернула голову, піднявши брови в допитливому виразі.

– Спасибі за компанію.

– Завжди до ваших послуг, – зухвало примружила очі Ніколь.

Даніель поїхав з міста наступного ранку. Попри наполегливі спроби Лізи відновити стосунки – дзвінки, зустрічі, листи – він ігнорував її. Кожна нова згадка про неї – фотографія в газеті, новини про весілля з Річардом – нагадувала про зраджені почуття, які він намагався поховати.

Причина вибору Лізи була проста: гроші. Річард був багатий, а його будинок – палац. Даніель же ледь зводив кінці з кінцями. Його старий будинок потребував капітального ремонту, а про розкішне життя не могло бути й мови. Ліза це бачила і обрала стабільність.

Зрада стала каталізатором його трансформації. Відтоді Даніель жив, намагаючись перетворити біль на силу. Він працював не покладаючи рук, мріючи довести собі, що спроможній досягти неможливого. Повернувшись через рік, він був зовсім іншою людиною: успішним бізнесменом, який залишив минуле позаду.

Самотній вечір він проводив за переглядом телевізора. Кімната була занурена в приглушене світло, створюючи атмосферу спокою. Від нудьги він бездумно перемикав з каналу на канал, не знаходячи нічого вартого уваги. Раптом, на екрані з’явилося знайоме обличчя. Серце пропустило удар. Це була вона – Ліза. Яскрава усмішка, розкішне волосся, що спадало на плечі, і той самий блиск в очах, який колись полонив його. Вона виглядала щасливою, успішною, втіленням жіночої досконалості.

Ліза була ведучою щорічного національного конкурсу краси. Її голос, ніжний і впевнений, лунав у кімнаті. Вона з захопленням розповідала про учасниць, про їхню красу та індивідуальність.

– «Немає негарних жінок – є тільки жінки, які не знають, що вони красиві», – процитувала вона відому актрису. Її слова викликали у нього гірку усмішку. Як же іронічно це звучало з її уст.

Ліза – чортова лицемірка! – пробурмотів він крізь стиснуті зуби. Як вона могла з такою легкістю говорити про красу і прийняття себе, коли сама була такою жорстокою до власної сестри? Вона навіть своїй сестрі не хотіла допомагти. Ліза, зі своєю штучною посмішкою і вигаданими цінностями, була антиподом Ніколь – дівчини з щирим серцем і безмежною щирістю.

Він набрав номер телефону свого секретаря. Чоловік захотів хоч і запізно, але все ж таки віддячити Ніколь. Адже того літнього вечора, коли Ліза зрадила його, дівчинка прийняла його сторону, щиро співпереживала йому. Даніель розпорядився надіслати дівчинці подарунок із запискою, сподіваючись, що цей невеликий жест допоможе Ніколь відчути себе краще.