Rexana Keys - Іскри ненависті, Rexana Keys

-Мія ти взагалі слухаєш мене !?-сердито говорить дядько .

-Вибач.. трохи задумалася -вимовляю ледь чутно та продовжую ,-дядько я не хочу продавати бізнес, я хочу зберегти пам'ять про батька

-Мія ти розумієш, що би збанкрутіємо , що ми тоді робитемеми ? Ти розумієш це чи ні ?

-Так я розумію ,але продавати бізнес батька не буду , ти як мій дядько займися вирішенням цієї проблеми я знаю ти можеш , а коли мені виповниться 18 я сама почну вирішувати такі справи... ти ж сам казав.

-Казав але ситуація змінилася

-Я впевнена, що немає ситуації з якої Володимир Сергійович Алмазов не знайшов б виходу- підморгую йому цілую в щічку та йду геть . Йду щоб не бачити його лицемірного обличчя .

Вечеря проходить спокійно , за весь вечір дядько не промовив жодного слова, а я була і рада цьому.

Близько опівночі я прийшла додому . Цілу ніч я не могла заснути все думала про сказане цим чоловіком . Невже це правда .Невже дядько вбив мого батька думала я . Близько шостої години я все ж таки заснула ,прокинулася від дзвінка . Це телефонувала моя подруга.

-Добрий ранок сонько 

-Добрий - промовила я 

-Як спалось ? Хотіла нагадати тобі ,що сьогодні ми ідемо в кіно . Ти ж не забула ?

Боже зовсім вилетіло з голови , після всіх цих подій я не маю ніякого бажання киди небудь йти  , але образити її я зовсім не хотіла 

-Так звісно пам'ятаю 

-Тоді я заїду за тобою о 8

-Чекаю ,- промовила я і вимкнула телефон

Заснути я більше не могла тому вирішила збиратися . Хоча часу було ще вдосталь я вирішила підготуватися завчасно ,зробила зачіску , макіяж та почала обирати сукню , зупинилася я на червоній сукні до колін з глибоким вирізом та чорними класичними туфлями . Коли я вдягнулася почула дзвінок у двері і з радістю побігла до них бажаючи швидше зустрітися з Даною.

Відчинивши двері я побачила свого дядька та Олега -того бандюка з яким я познайомилася вчора . Вони заштовхали мене в квартиру . Я впала та вдарилася головою . Прокинулася в якомусь незнайомому мені місці. Це був якийсь підвал темний та дуже холодний. Раптом я почула кроки .

-О прокинулася,- сказав дядько- я ж казав, що потрібно продати бізнес ,а ти не слухала тепер маєш 

-Дядько, що... що це означає 

Хмикнув він і сказав -Це означає, що потрібно слухати, що тобі дорослі кажуть тепер прийдеться посидіти тут і подумати .

-Я ж казала ,що не хочу продавати бізнес це пам'ять про батька

-Пам'ять?- засміявся він,- твій батько теж таким був і де він зараз га!?

Сльози виступили на очі знадчить це все таки правда значить він вбивця мого батька схлепнула я .

-Отже слухай мене тепер вибору в тебе немає ти  відасиш мені цей бізнес інакше ти пошкодуєш зрозуміла !?

-А якщо ні , якщо я не погоджуся ?

-Тоді ти помреш.- промовив Олег 

-Якщо будеш слухняною і будеш виконувати все, що я скажу вийдеш звідси просто зараз .

-Я згідна!- крикнула я 

-От і добре. Мене розв'язали і я піднялася наверх .Ми зайшли в кабінет і дядько кинув мені якісь папери .

-Підписуй 

-Що це ?-підняла я голову і подивилася на нього 

-Документи . Документи які засвідчують те, що ти відмовляєшся від компанії і передаєш її мені.Я неохотно підписала .Зараз я хотіла просто вижити . Вижити щоб помститися йому впершу чергу за батька , а потім і за те ,що він змусив мене це пережити .

-Добре- сказала я хоча думала що ж мені робити .

-Зараз ти можеш повертатися до себе і не здумай щось викинути, бо наслідки будуть непередбачувані.

-Наслідки? - здивувалася я 

-Так . Я вб'ю тебе . Зрозуміла? Навіть не думай щось викинути .

-Так.- Заплакала я і пішла до дому .До мого будинку звідси їхати 20 хв , а йти пішки ще довше. Не хотіла я залишатися тут ні на мить тому вирішила йти . Йти і обдумати все .Раптом я почула звук різко тормозячої машини і вже за секунду я опинилася в ній.