Леді Анет - Академія Магії: Пробудження долі, Леді Анет

Ліра притиснулася до скелі, відчуваючи, як її серце гупає в грудях. Внизу, біля храму, з’явилися не просто солдати — це були елітні чаклуни короля, одягнені в темні мантії, їхні обличчя ховалися під каптурами. Навколо них вібрувала потужна магія.

— Нас уже шукають, — тихо сказав Калей, ковзаючи поглядом по ущелині.

Селіна насупилася.

— Ми не зможемо пройти повз них непоміченими.

Ліра вдихнула, намагаючись приборкати хвилювання.

— Якщо бій неминучий, то ми повинні контролювати поле бою.

Калей зиркнув на неї здивовано, а потім посміхнувся.

— Тобі подобається ризик, так?

— У мене немає вибору, — відповіла вона.

Калей дістав меч, а Селіна стиснула кинджал.

— Ми розійдемося, — пояснила Селіна. — Я зайду зліва, Калей — справа. А ти, Ліро, використаєш свою магію.

Ліра кивнула. Вона ще не знала меж своїх можливостей, але відчувала, що тепер вона сильніша, ніж будь-коли.

— Гаразд. На рахунок три.

Один.

Внизу чаклуни щось обговорювали, але раптом один із них підняв голову, ніби відчув їхню присутність.

Два.

Калей ковзнув у тінь, Селіна зникла за валуном.

Три.

Ліра ступила вперед і розпростерла руки.

Вона відчула, як навколо неї загуділо повітря, як магія вирувала всередині. Вона направила її вниз, і земля під ногами чаклунів здригнулася.

— Вони тут! — закричав один із темних магів.

Калей вистрибнув з укриття, рубонувши мечем першого ворога. Селіна з’явилася збоку, її кинджал виблискував у вечірньому світлі.

Ліра сконцентрувалася, і вогонь вирвався з її долонь, розходячись полум’яними хвилями.

Чаклуни короля кинулися у відповідь, створюючи темні бар’єри, але вона вже знала, як їх зламати.

Вона більше не була беззахисною.

Вона була стихією.

---

Бій тривав недовго, але кожна мить здавалася вічністю. Коли останній чаклун впав на землю, Ліра важко дихала, відчуваючи, як її магія ще пульсує в жилах.

Калей підійшов ближче.

— Ми зробили це.

Селіна витерла клинок об плащ одного з чаклунів.

— Але це лише початок.

Ліра стиснула кулаки.

— Ми повинні поспішати. Король скоро дізнається, що ми прорвалися.

Вони швидко рушили вперед, лишаючи позаду поле битви.

Попереду на них чекало ще більше небезпек.

Але Ліра вже не боялася.