Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Молодіжна проза » Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва 📚 - Українською

Діна Ареєва - Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва

79
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей" автора Діна Ареєва. Жанр книги: Молодіжна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 111
Перейти на сторінку:

Топольський дражнив сина, а сам кидав цікаві погляди то на нього, то на Машку, що втиснулася в сидіння. Які ж стосунки їх пов'язують? Зустрічаються? Не схоже. Що тоді вона робила в них у будинку? Уроки? Смішно. Навіть для такого древнього мамонта як Топольський.

Андрій уже й забув, коли був у цьому районі міста. Дивно, викладачі англійської мови добре заробляють. Вона що, квартиру не може змінити, ця Машина мама?

Припаркувався біля під'їзду, розблокував двері. Маша жваво вибралася з машини, але Андрій уже стояв біля задніх дверцят. Міцно взяв за лікоть і повів у під'їзд. Нікіта йшов поруч, не перестаючи супитися.

— Удома хтось є? — запитав Андрій дівчинку.

— Мама має вже повернутися з роботи.

Маша відчинила двері своїм ключем. 

— Мишка, ти де була? І слухавку не береш, я вже почала хвилюватися, — у передпокій вийшла молода жінка.

Дівчинка кинулася до матері. Топольський протиснувся слідом, підняв очі й обімлів. Так ось у кого пішла така Машка. Він очей відвести не міг. Що ж Марія не попередила, що її мама справжня красуня?

Отже, Дар’я. Усередині ворухнулося неясне, неясне відчуття. Андрій спробував визначити, звідки воно і що означає, але відчуття вже зникло. Пішло, як вода в пісок. 

— Ми з вами ніде раніше не зустрічалися? — само собою вирвалося, і Дар’я здригнулася.

Зовсім як її донька нещодавно. Нічого не відповіла, похитала головою і відвернулася.

Андрій мовчки розглядав Дар’ю. Ясно тепер, у кого Марія така тендітна. Вони як дві тростинки з Дар’єю. Та обіймала доньку, що тиснулася до неї, а Андрій таємно милувався витонченими кистями і довгими пальцями господині домівки. 

Це була ще одна його слабкість. У жінках йому подобалося все витончене. 

— Здрастуй, Нікіто. Що ти тут робиш? — запитала Дар’я, і Андрій згадав, навіщо вони приїхали.

— Добрий вечір, Дар’є, — не дав він відкрити рота синові. — Я батько Нікіти, Андрій Топольський. Мій син хоче вибачитися перед вашою донькою. І я теж.

Якщо вам подобається історія, натискайте зірочку в шапці книги, мені буде дуже приємно) І не забувайте додавати книгу до вашої бібліотеки, щоб не загубити і мати змогу читати подальші розділи

1 ... 28 29 30 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"