Кулик Степан - Відродження-2, Кулик Степан

— Пізніше обговорите, кому більше подобається. А тепер слухайте команду. Я спускаюся першим. Ви чекаєте назовні. Роздивлюся, упевнюся, що безпечно — покличу. Є питання? Запитань немає. Ліхтарики та зброю тримати напоготові.

Демонстративно дістав Глок, вийняв обойму і вставив назад. Подіяло. Дівчата, що вже готовилися вчепитися одна в одну, видихнули та підібралися.

— Усе. Пішов…

Типові бетонні сходи. Як у будь-якому під'їзді. І глибина прольоту приблизно така сама. Зійшов на нижню площадку, увімкнув ліхтарик. Повів по стінах і мимоволі здригнувся, коли промінь світла висмикнув з темряви вишкірений череп.

— Ось і один із попередніх розвідників, — промовив уголос, щоб підбадьорити себе звуками. — Цікаво, тебе прямо тут вбили при вході… чи вже коли тікав? Власне, навіщо я питаю? Подивитись треба.

Підійшов ближче, нахилився, підсвічуючи ліхтариком.

— Отже, коли тікав… — констатував, дивлячись на невеликий, акуратний отвір у потилиці і другий, набагато більший, на чолі. — Трохи не встиг. Але, за попередження дякую.

Активую силове поле і тільки після цього роблю крок уперед.

«Данж «Бункер №011». Увага! Ви заходите на ворожу територію! Агресивність мобів підвищена! Увага! Ви вперше вступаєте до локації «Бункер №011». Коефіцієнт досвіду 1,5. Нагороду подвоєно. Умови отримання — проходження данжу з одного разу. Увага! Декілька членів вашої групи знаходяться поза межами локації. Якщо ви увійдете в данж зараз, доступ іншим членам групи в локацію буде закрито! Отриманий за проходження досвід їм зараховуватись не буде. Бажаєте увійти? Так/Ні?»

Взагалі, є певний сенс у тому, щоб пройти данж соло, не ризикуючи дівчатами. Але їм теж не одним сексом уміння прокачувати. А я гадки не маю, які ще проблеми приготувала Система. Може, без їхніх навичок вони взагалі не проходяться? Тож, без варіантів.

— Агов! Дівчата! Спускайтеся!

Підбори швидко застукотіли по сходах і до світла мого ліхтарика додалося ще два промені, що одразу замиготіли по стінах.

— Заспокойтесь! — промовив твердо. — Обійдемося без світломузики. Ставайте поруч. Олена праворуч, Сашка зліва. Куди наперед полізли? За спиною. Ось так. Сашко — ти світиш уперед і в стелю. І нікуди більше. Це зрозуміло?

— Так.

— Добре. Олено. Ти тримаєшся позад мене і як би щось — ховаєшся за спину. А світиш у підлогу. Кроків на п'ять перед нами. Зрозуміла?

— Так.

— Розумниця. Дивіться лише туди, куди світите. І не відволікайтеся! Все інше я висвітлюватиму сам. Зрозуміло чи повторити?

— Зрозуміло…

— Дуже сподіваюсь на це. І ще… скажу «завмерли» — ви перетворюєтеся на статуї. А головне, жодного вереску. Мої вуха поряд. Досить прошепотіти. Домовились?

— Так… — синхронно відказують обидві.

— Гаразд. Подивимося. Тоді пішли далі.

— Ой! — Оленка скрикнула так, що я мало не оглух.

— Ну, трясця! — трясу головою. — Просив же! Що трапилося?

— Там труп… — трагічним шепотом вимовляє білявка.

— І що? Він на тебе напав?

— Ні…

— То якого рівнобедреного ти репетуєш, як недорізана? Там попереду ще ціла купа трупів буде. А, може, й гірше. І ти щоразу маєш замір отак верещати?

— Вибач… Я просто не сподівалася.

— А що ти очікувала побачити? Прилавок з морозивом і газованою водою? Зберись... Або, якщо нерви слабкі — вертайся і чекай на нас із Сашкою нагорі. Мала, хоч і молодша, а так безглуздо ніколи себе не поводила.

— Я ж вибачилася вже… — невдоволено бурмотить Олена.

— Гаразд, проїхали… Готові?

— Так.

— Тоді за мною…

«Данж «Бункер №011». Увага! Ви заходите на ворожу територію! Агресивність мобів підвищена! Увага! Ви вперше вступаєте до локації «Бункер №011». Коефіцієнт досвіду 1,5. Нагороду подвоєно. Умови отримання — проходження данжу з одного разу. Увага! Додаткова умова: персонаж «Олена Кальміус «Лисиця» має вижити. Бажаєте увійти? Так/Ні?»

  Не було проблем. Хоча, я ж у жодному разі не збирався нею жертвувати, так що цю умову можна вважати лише нагадуванням про слабку ланку в групі. Не більше. Нічого. Підкачаємо і її. Хто б нас тут не чекав, досвіду з них візьму багато.

— Ще раз нагадую, вперед мене не потикатися… Олено! Тобі особливо!

— Добре…

— Добре їй… — бурчить Сашко. — А мені за двох усе робити.

— Ой, знайшлася трудівниця... Думаєш, якщо один раз...

— Ану, тихо! Ще одне слово не в тему — відправлю назад. Обох!

Подіяло. Замовкли.

Рухаємось... Далеко не пройшли. Виявилося, що цей коридор лише невеликий відрізок перед черговим спуском. Загалом, не дивно. Якщо бункер готували до війни, то глибина два метри явно недостатній захист від бомбардування. Протибункерна бомба, здається, на тридцять метрів ґрунт пробиває. І чотири метри суцільного залізобетону.