Белла Сніжна - Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна

Глава 17

З Ромою дуже добре живеться під одним дахом.

Бачимося ми все так же тільки вранці і ввечері. Вранці встали, зібралися, поснідали, і ми і кіт, і роз'їхалися. Увечері повечеряли втрьох і по ліжечоках. В інтимному плані все залишилося так само. Переспали, розійшлися.

Та мені з Маринкою не подобалося так жити як з ним! Тут звичайно можна списати що умови інші. Але, знаєте, брехня! Все залежить від того, хто поруч.

З пошуками квартири якось не склалося. Але ж я намагалася, шукала. Правда, після того ка Рома сів поруч і став «допомагати» вибирати, з десяти прийнятних варіантів залишився один «ну, так» варіант. І той не витримав критики з боку Роми. Він не поїхав зі мною, але весь час був на відеоконференції. Він навіть з господинею спілкувався більше ніж я.

Загалом я вже тиждень живу з Ромою. Гаразд, шість днів. Сьогодні субота, за вікном покапує дощик, мені нудно. Порилася в тумбочці біля ліжка. Зіграти б в карти, так Рома зайнятий. Оп-па! Романчик. Здається, настав твій час!

Відкрила першу сторінку і понеслося. Банальщина, але така цікава! Я так і ходила по квартирі за чаєм, за перекусом з книжкою. Рома якщо і помічав, що сумнівно, нічого не говорив.

- Нарешті. - через нескінченну кількість часу, говорить Рома, потягуючись на кріслі.

Він окупував кухню, я сиділа перед телевізором у вітальні. І ніяк не очікувала того, що трапитися далі.

У мене безцеремонно вирвали книгу прямо з рук!

- Віддай! - кинулася за Ромою.

Але він відійшов від мене, розглядаючи, що ж я так захоплено читала.

- Ти що, читаєш порнуху? - Запитав він, помахуючи відібраною у мене книгою.

Я, не знаючи куди подіти очі від сорому, нишпорила по кімнаті. Відчуваю себе школяркою, пійманою під час непотребства. І що я такого зробила?!

- Хоча ні, фантастичну порнуху.

- Чому це фантастичну? - встала на захист книги.

- Значить з приводу порнухи ти згодна?

- Нічого я не згодна. Віддай мені книгу. - спробувала забрати її, але Рома підняв руку вгору.

 Стрибати за нею, як дитина не збиралася. Терпіти не можу людей вище мене!

- Фантастика справжнісінька. Ти тільки вдумайся: «Я оперлася руками об стіл, а він увійшов в мене ззаду.» Так, це припустимо, - Рома перегорнув пару сторінок. - Отже, він намотав її волосся на кулак, змусивши вигнутися». Пощастило їй, що від «простріливше її тіло задоволенням, пов'язане з болем» вона не загриміла в лікарню зі зрушенням хребців, я думаю саме вони там стріляли, а вона сплутала їх з задоволенням.

- Ну, деяким подобається жорсткіше. - спробувала захистити книгу.

- Сань, згадай себе. Коли я закинув твої ноги собі на плечі. Ти так злякала мене що я думав доведеться тебе в лікарню вести. А тут зовсім не підготовлене тіло, я здається особисто почув, як захрумтіла її спина під час цього всього. Але продовжимо. Потім він практично ліг на неї зверху придавив до столу, і однією рукою ніжно пестив груди.

- А тут що не так? - склала руки на грудях. - По-моєму, все логічно і цілком правдоподібно.

- Вставай. - сказав він, відходячи від мене.

- Щось не хочеться.

- Не бійся, я буду ніжний. - сказав він, простягаючи мені руку.

Саме так Снігова королева дивилася на Кая, забираючи його до себе в країну льоду. Гаразд. Здаюся. Встала. 

Він підвів мене до столика біля вікна. Повернув до себе спиною і нахилив.

- Що ти робиш?

- Доводжу. - прошепотів той, нахиляючи нижче.

- Ноги ширше. - я послухалася.

Рома став до мене впритул вдавлюючи в стіл. Ніколи б не подумала що це так збудливо! Потерлась попою об нього. Так він і сам готовий!

- Тихіше, крихітко! Ми тут не грішити зібралися, а руйнувати міфи. Отже, він втиснув її в стіл.

Рома ліг на мене зверху, вдавлюючи в тверду поверхню з такою силою що груди розплющилася по поверхні столу.

- І в цей же час пестив її груди.

Він спробував дістатися до грудей, не змінюючи пози. Звичайно у нього нічого вийшло.

- Ну що скажеш? Чи це можливо? - прошепотів він мені на вухо.

- Ні. - проковтнула клубок у горлі. - Але може вона має на увазі що він в цей момент вже встав з неї, або трохи підняв.

Рома миттєво зробив те, про що я говорила. І захопив мою груди.

- А тепер уяви. Він вибивався в неї все шалений, при цьому ніжно погладжуючи сосок. Так, коли ти на піку, не можеш точно стежити за тим що роблять твої руки. І вже точно вони не будуть ніжними.

Рома говорив все це роблячи погойдуючі рух, ніби він в мені, і одночасно з цим однією рукою пестив груди. Другою обіймаючи мене за талію. Я обперлася руками об стіл, ноги не тримають.

- М-м-м. - простогнала я, просто це дуже збуджує!

- Ти просто чіпляєшся до дрібниць. - знайшла в собі сили заперечити. Очі закривалися самі собою.

- Гаразд, давай зробимо так!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍