Джен Сінсеро - Крутість тобі личить: як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

Перед тим як ти позбудешся своїх історій, з’ясуй, про що вони. Послухай, що ти кажеш і що думаєш, і сам почни розвінчувати власну брехню. Ми звикли до неї, а відтак ототожнюємо себе із цією зіпсованою платівкою, навіть не помічаючи, чи вона справді існує. І все ж ми будемо боротися до смерті, щоби підтримувати цю неправду!

Особливо зверни увагу на речення, які починаються із таких фраз:

Я завжди…

Я ніколи…

Я не можу…

Мені слід…

Я не вмію…

Я хотів би…

Я хочу (протилежне до Я буду чи Я є)…

Я не маю…

Одного дня…

Я намагаюся…

Нещасна Джейн, яка працює адвокатом, каже, що їй слід і далі триматися своєї нудної роботи на престижній фірмі, адже вона ніколи не з’ясує, що їй подобається і де за це добре платитимуть. Справді? Невже ніхто у світі не має роботи, яка йому подобається, і не заробляє більше, ніж ти, Джейн?

Самотня Саллі завжди каже, що вона не може знайти хорошого самотнього чоловіка, позаяк їх просто не залишилося. Справді, Саллі? Усіх хороших самотніх чоловіків уже переловили та вбили, тож не важливо, на скільки побачень ти підеш чи скільки разів одягнеш високі сексуальні підбори і вирушиш у «Хоум Діпо»,[39] бо ти однаково не зустрінеш жодного? Хіба хороший хлопець, твій друг Деб, — єдиний, хто пережив геноцид нормальних чоловіків?

Невдаха Джо, спортивний тренер, завжди говорить про те, що він не може заробити грошей і знайти клієнтів, які б добре платили. Справді, Джо? Жодного? Ніде? То як же іншим тренерам вдається знаходити стільки багатих клієнтів, що вони не мають вільної хвилини в робочому графіку? А деякі навіть створили енергетичні напої та розробили товари зі своїми зображеннями і загрібають гроші лопатою?

Інша гарна можливість побачити себе в якійсь історії — подивитися на слабкіші сфери свого життя. Якщо ти постійно злий, можливо, твоя історія — «Ніхто мене не розуміє»? Якщо ти маєш зайву вагу, то твоя історія — «Я недисциплінований»? Якщо тебе не запрошують на обід у День подяки тому, що ти нікому не давав і слова сказати за останні три зустрічі, коли вся сім’я збиралася разом, то, можливо, твоя історія — «Ніхто мені не приділяє уваги»?

Пригадуєш, як сказав Уоллес Уотлс: «Думати, що ти хочеш думати, означає думати правду, незважаючи на те, яка вона». Замість того, щоби застрягнути в цих безглуздих реаліях, використовуй силу думки, щоби змінити ставлення до життя.

Почни приділяти увагу питанням: які твої улюблені саморуйнівні історії? що ти думаєш чи кажеш знову й знову у виправдання, чому ти став тим, ким ти є (чи, як ти вважаєш, ким ти є)? Викинь усі старі записи про своє нещасне життя просто зараз, аби ти міг вільно взятися за створення такого життя, якого ти прагнеш.

2. ЗРОЗУМІЙ, ЩО ТИ ОТРИМУЄШ ВІД СВОЇХ ІСТОРІЙ

Будьмо щирими, ми не дуже стараємося робити щось, якщо не отримуємо від цього користі. Якщо ти постійно зберігаєш у своєму житті спогади через якусь неприємну історію, однозначно, в ній є щось таке, від чого ти просто у захваті.

Для прикладу уявімо, що в цій твоїй історії ти в депресії. Зазвичай у такому стані ти почуваєшся жахливо, а відтак не хочеш ні наполегливо працювати, ні прибирати у помешканні, ні ходити до спортзалу. Тобі стає зручно і затишно, і ти до цього стану звикаєш. Він забирає всю твою увагу. Друзі заходять до тебе, перевіряють, як ти, інколи приносять їжу. Це дає тобі можливість трохи поговорити, а також не робити серйозних спроб рухатися вперед і, своєю чергою, означає, що ти не зазнаєш поразки. У такому стані ти навіть можеш дозволити собі пиво на сніданок.

Або ж твоя історія про те, що ти не можеш заробити грошей. Ти мусиш якось обґрунтувати, чому живеш у злиднях. Ти маєш видаватися жертвою, що робить тебе залежним від інших людей і привертає їхню увагу. Інші люди запропонують сплатити твої рахунки, і тобі не доведеться брати на себе відповідальності. Насправді ж тобі потрібно зупинитися ще до того, як почнеш падати на дно. Якщо все у твоєму житті залишається на рівні, нижчому від середнього, ти врешті мусиш припинити звинувачувати інших людей та обставини, а ризикнути і змінити щось. Ти не можеш дозволити собі залишити все так, як є.

Або ще уявімо історію, що тобі непросто налагодити стосунки з людьми. Ти отримуєш свою свободу. Тобі не потрібно зв’язувати себе якимись обов’язками, і ти можеш продовжити і далі шукати зеленішу траву з того боку огорожі. Ти не мусиш ризикувати, що тобі завдадуть шкоди, коли ти дуже вразливий. Ти можеш скаржитися на те, що самотній, і отримувати співчуття. Можеш навіть вилежуватися на цілому ліжку, бо тобі не потрібно йти на компроміси і голитися без якоїсь особливої потреби.

Ти не усвідомлюєш цього, але коли ти не хочеш відпускати своїх історій, то отримуєш більше вигоди, ніж від речей, яких ти дійсно прагнеш, бо це знайома територія, тобі там затишно і ти боїшся звідти вийти. Якщо ти в депресії, ти почуваєшся жертвою (можливо, ще з самого дитинства), ти обманюєш себе, вірячи, що це дійсно та людина, якою ти є, а інші тільки пожинають плоди такого твого стану.

Наприклад, уявімо, що ти виріс у сім’ї, де батько був жорстоким та ще й алкоголіком, і ти знайшов свій спосіб не ставати жертвою його гніву: ніколи йому не перечив, ніколи не дозволяв собі бути видимим. Ці риси залишаються у тебе й надалі, і така дитина стає дорослим, який ніколи не висловлює своєї думки і не може за себе постояти. Ти досі пожинаєш плоди цих фальшивих досягнень, ти граєш тільки в безпечні ігри, уникаючи ситуації, коли тебе можуть поранити чи облаяти. Така поведінка відображається в тому, що, ховаючись і не відстоюючи своїх поглядів, ти живеш життям, яке змушує тебе щоранку повернутися на інший бік і спати далі замість того, щоби підвестися й зустріти новий день.

Як тільки ти розпізнаєш фальшиві переконання, які ти пожинаєш, коли не хочеш відмовитися від своїх історій, ти зможеш позбутися їх чи замінити новими й сильнішими, які зроблять тебе дорослим.

3. ПОЗБУДЬСЯ СВОЇХ ІСТОРІЙ

Як тільки ти дізнаєшся, який вигляд має чудовисько, ти зможеш його знищити. Напиши в щоденнику список своїх «я не можу», «мені слід», «я ніколи» тощо (подивися приклад нижче) і дійсно відчуй у своєму тілі, що тобі дають твої старі обмежувальні переконання, такі як: «Я почуваюся тут по-особливому», «Я почуваюся в безпеці», «Я змушений жити з батьками і ніколи не знайду роботи» тощо. Зроби список цих фальшивих досягнень. Змусь себе чесно написати їх усі на папері. Потім відчуй увагу, особливість, комфорт, безпеку чи щось, що є твоєю метою, і чітко з’ясуй, чим вони є для тебе. Зафіксуй ці почуття і прислухайся, що ти відчуваєш.

А зараз подивися на свій список фальшивих досягнень і подумай, чим вони є насправді: перелякані маленькі частинки тебе самого, які поводяться хаотично. Подякуй їм за спробу захистити себе і всю їхню компанію, але скажи, що зараз їм уже час іти геть.

Потім заміни почуття, які ти отримував від