Морок Елл - Опера, Морок Елл

Алі разом з Баком притягли ящик із посудом до столу, поставили потрібну кількість тарілок і стаканів на стіл, Алі розгорнула срібні палички. Поклала на стіл, зітхнула:

- Тай любив їсти паличками. Певне на його планеті такі звичаї. Але він ніколи не розповідав про себе, певне така умова всиновлення. Та він казав що хоче далі жити на Ла, що втомився і від минулого і від майбутнього, що йому подобається таке життя тут. – Алі налила води у піалу поставила на підлогу, - зараз киця тобі їсти принесуть, маю надію що засмакує.

Усі п’ятеро їли якийсь час мовчки. Налі випила стакан пива в один ковток. Бак навіть нічого не сказав, їй зараз потрібно було.

- Може щось міцніше потрібно було на такий вечір? – запитала Алі.

- Ні, - заперечив Бак, - зранку маємо бути у тюрмі.

Налі кивнула, знову занурена у отримані ціною її крові документи.

- Ми маєте зустрітися з Таєм? – захвилювалася Алі, - Я вчора цілий день дзвонила усім знайомими, але мені не дозволили його побачити. Його батькам також. Сказали після суду. Можете передати йому що я його люблю й не вірю нікому. Буду боротися й чекати, - із запалом мовила Алі, - Я пісню написала. Хочу привернути увагу людей до цієї несправедливості.

- Ми обов’язково передамо йому ваші слова, маю надію нам дадуть поговорити. – відповів Бак.

- Ого! – вигукнула Налі, - Я розумію чому у мене стріляли.

- У нас, - докинув Бак, - І чого? Розкажи не пірнай туди знову бо інформації до ранку не дочекаємося.

- Тут є замовлення на земельні роботи й будівництво великого підвалу. Є заяви про зникнення кількох будівників, після закінчення будівництва будинку на землі міністерства планетарної безпеки. Також список молодих людей які зникли впродовж років п’ятнадцяти після того як побудували той будинок. Ого! Замовлення великого каменю, пошиття карнавальних червоних мантій, список людей які припустимо є учасниками нічних зібрань, підтвердження що вони часто бували у тому будинку. Навіть є згадки що біля дамби розмило ґрунт і там знайдено декілька черепів.

- Таки секта існує, - хмикнув Бак.

- Існувала, - мовив Дак.

- Якби тільки існувала у нас би не стріляли й не намагалися так ретельно підставити Тая. Хто ж убив тих усіх покидьків яких так пишно сьогодні поховали? – замислено запитав Бак, - панно Алі а у вас є сканер?

- Так, є. Тай його під’єднав до великого комп’ютера, за день до того усього жаху. Ви хочете відсканувати усі ці папери?

- Це вкрай необхідно, вони підтверджують розповідь Тая про підвал. – ствердив старший слідчий.

- Надії мало, але це хоч щось, - докинула Налі.

Руда киця заснула на дивані притулившись до Алі. Дак узяв папери й пішов з ними у сусідню кімнату. Налі задрімала у кріслі. Бак ще цідив пиво. Міркував.