Морок Елл - Опера, Морок Елл

Частина одинадцята. Ніч.

На вулиці стемніло коли слідчі відділу П увійшли до невеликого, затишного будинку Алі і ла Гранджа у передмісті столиці. У кімнатах ще майже не було меблів. Речі стояли у ящиках під стінами.

Руда киця зістрибнула з рук Бака й увійшла до будинку, принюхалась, побігла до Алі, яка вийшла зустріти гостей.

Налі вперше побачила панну ла Генте такою стомленою і домашньою, у широких штанах і довгій по коліна сорочці, із м’якої тканини білого кольору. Алі була смаглява, висока, худенька з густим чорним волоссям й великими зеленими очима. Налі згадала як ефектно виглядала пара Алі і Тая. Стало сумно, захотілося хоч надії для цих двох.

- Заходьте, будь ласка, ось сюди, - Алі показала рукою на м’які диван і два крісла біля низенького столика у кімнаті, - Дак сказав що ті покидьки когось поранили. Де вам буде зручно обробити рану? Я приготувала аптечку, у мене хороша аптечка. Тай збирав.

Бак усміхнувся, очевидно хороша, бо бувший солдат знає що необхідно у випадку поранення.

- Панно Алі, а чому ви обрали нас для захисту вашого нареченого? – запитав старший слідчий.

- Перед тим як Тая забрали, - Алі прикусила губи щоб не заплакати, стрималася, він мене поцілував і сказав ваші імена і що ви група П. Дак заліз до реєстру й дав мені ваші досьє. Я вмовила батька зробити для мого Тая хоч це.

- А ваш батько погано ставиться до ла Гранджа? – запитала Налі.

Алі підняла руду кицю на руки, погладила за вушком:

- Певне потрібно замовити корм для кішки, у мене є якась рибна консерва у холодильнику, та не знаю чи можна такій красуні це їсти.

- Я б нагодував тим чим є, - знизав плечем Бак, - Налі сідай у це крісло, так. Светра я обережно зніму, – бувший польовий хірург відчинив аптечку, хмикнув, й справді там було усе що потрібно, - принесіть ще будь ласка кип’яченої теплої води й якийсь рушник. – і до напарниці, - Я знаю що болить, я знаю навіть як болить, можеш стогнати.

Дак приніс миску з водою, поставив на стіл, біля миски поклав білі рушники.

- Мій батько хотів щоб я вийшла заміж за короля Бейнене. – Відповіла Алі, - Тому Тай йому заважав. Як і моя власна воля. У них з дядьком були свої плани. Але зараз не ті часи коли принцеси мусять коритися бо їх замкнули у палаці. Та останнім часом вони прийняли Тая як рідного, дуже підтримували нас. Але коли Тая заарештували знову почали вимагати щоб я летіла на Бейнене.

Алі взяла мобільний, кивнула на Руду:

- Де ви взяли це товстеньке диво?

- Нам віддала його матір зниклого хлопця, - відповів Бак, - Налі терпи я вколов знеболювальне, зараз твоя рука трохи оніміє, - Та жінка вирішила померти.

- Ви не викликали допомогу для неї? – здивувалася Алі.

- У нас почали стріляти біля ганку її будинка, - нагадав Бак.

- Мені подзвонити медичній службі? – запитала Алі.

- Певне не потрібно зауважила Налі, Це її воля, вона не зможе жити. Прощаючись сказала що прокляне коли викличимо до неї медиків чи соціальну службу, – Налі відкрила папку з документами яку поклала перед собою на стіл, - І що тут?

- Зараз привезуть лапшу з м’ясом, я замовила вечерю на чотирьох. Якщо хочете у мене є пиво. Ми з Таєм часом дозволяли собі трохи випити, - Алі усміхнулася спогадам.

- Залюбки. Ви знаєте щось про походження Тая? – запитала Налі.

- Ні про це його батьки просили не запитувати. Й це було найбільшою зачіпкою мого батька, він казав шо наш із Таєм шлюб нерівний. Та несподівано почав називати його сином. Я розпитувала батька, що змінило ставлення, але він відмовився розповісти, тільки сказав що у моїх інтересах не залишити ла Гранджа на Ла, а поїхати з ним туди куди він поїде.

Бак і Налі перезирнулися. Налі відчувала як німіє її рука й біль минає.

Бак дістав три голчастих кулі, перевірив приладом чи є ще. Обробив рани заклеїв пластиром що діяв як зшивання, мовив:

- Усе напарнику житимеш. – Повернувся до Алі, - Це може значити що Тай міг би стати кимось могутнішим ніж судський король. Або я не усе розумію у політиці.

- Я про це подумала, - підтвердила Алі, - Й Дак так казав.

Дак кивнув:

- Я був королівським охоронцем впродовж років п’ятдесяти, після служби у галактичному спецназі. Навчився розуміти те що говорять королі й президенти. Тож підняв документи й згадки про подібні випадки всиновлення, і виявив що є така програма навчання перспективних військових перед тим як вони потраплять у політичний світ.

- Навіть так. – Хмикнув Бак, - Тоді Таю взагалі не потрібна ця справа з місцевою сектою.

- Я думав про це, - погодився Дак, - Ні, він не державний кіллер, він військовий, це так, я добре розрізняю таких людей, але сидіти п’ятнадцять років, навчатися поводженню у вищому світі й мистецтвам, це аж ніяк не робота кіллера. Він не вбивав тих людей, те що він розповів і вам і мені, є правдою.

- Тай ніколи не казав неправди, - Докинула Алі. Її телефон тенькнув повідомленням. Дак вхопив корзину й вийшов.

- Я вказала адресу сусідів за чотири будинки, там зараз ніхто не живе. – пояснила Алі. – Великого столу у нас немає, поки цей тільки, а посуд у ящику, Баку допоможіть мені.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍