Торі Шей - Зухвала дівчина актора, Торі Шей

— Але весілля... залишилося всього п'ять днів, — прошепотіла я, наче не вірячи у те, що чую. — Я... я не можу просто так його залишити.

— Може, це знак, — сказала вона, відвернувшись від мене і дивлячись кудись у далечінь. — Знак, що ти повинна дати йому шанс знайти іншу жінку, з якою він зможе побудувати сім'ю.

Всередині мене ніби щось зламалося. Я ніколи б не подумала, що Анжеліка скаже таке. Але можливо, вона мала рацію. Я ж завжди думала про Андрія і його щастя, чи не так? Можливо, це найкращий вихід. Але ж як я зможу залишити його, коли ми були разом із шістнадцяти років?

— А якщо я залишуся без нього? — запитала я, майже не усвідомлюючи, що вимовляю ці слова вголос. Анжеліка знову подивилася на мене.

— У тебе попереду велике майбутнє, Уляно, — відповіла вона тихо. — Париж, школа балету... Ти завжди мріяла про це. А сім'я... можливо, вона не для тебе. Можливо, твоя справжня доля — на сцені, а не в родинному колі.

Її слова були такі переконливі, що я на мить повірила їй. Можливо, вона мала рацію. Можливо, моє місце було не поруч з Андрієм, а на великій сцені, де я б танцювала і забувала про все на світі. Але все ж, щось мене стримувало. Щось глибоко всередині не дозволяло просто так здатися і залишити Андрія. Я знала, що він би мене підтримав, що він би не залишив мене в такій ситуації. Але що, якщо я справді прирікаю його на нещасливе життя?

— Я за це не переживаю.

Гм? Він звучав настільки серйозно, що я навіть не знала, як реагувати далі.

— Мені було мало одного разу, — несподівано продовжив він.

— Ні, Даніяр, ні. Не починай, — втрутилася я, намагаючись уникнути ще більшого ускладнення ситуації.

— Чому ні?

— Тільки секс. Я не зустрічаюся. А зараз ми проводимо забагато часу разом...

— Один раз на тиждень — це не так багато, — заперечив він, і в його голосі була нотка обурення.

Я думала, що для мене це було вже досить багато, особливо з таким характером, як у нього. Я не знала, як йому це пояснити.

— Тебе не вчили, що перебивати погано? — нарешті сказала я, намагаючись повернути розмову в потрібне русло. — Скажу чесно, мені сподобався секс. Але якщо ми продовжимо в тому ж напрямку, ти закохаєшся в мене, і це стане проблемою.

— Ох, а ти ні? — спитав Даніяр, не приховуючи свого здивування. — Знаєш, ти занадто самовпевнена.

— Ні. У мене ніколи не було з цим проблем, — впевнена промовила.

— Не кажи так. Я ж майбутня зірка Netflix. Взимку вже буду в Америці.

Я засміялася від його слів і закотила очі.

— Впевнений, що ти зараз закотила очі, — продовжив Даніяр, ніби вже уявляючи мою реакцію.

Він так добре мене знає?

— Може, і закотила, — підтвердила, зупиняючи сміх. — Даніяр, я впевнена, що ти знайдеш з ким можна буде повеселитися.

— Чому мені здається, що ти боїшся?

— Боюся? Я? Ха. І ще раз ха. Чого мені боятися? — спробувала я заспокоїти ситуацію, хоча всередині почувалася не так впевнено.

— Закохатися в мене, — не відступав він.

— Я не боюся! Цього просто не буде, — вперто заперечила я.

— Тоді як щодо того, щоб ми стали коханцями?

Я на мить завмерла. Слово «коханці» звучало у моїй голові як щось таке, що може змінити все. Це було і спокусливо, і тривожно водночас.

— Друзями по сексу? Без почуттів? — перепитала я, намагаючись зрозуміти, що він має на увазі.

— Так, саме так. Це те, що я пропоную.

Я замислилася над його словами. Ідея бути просто друзями по сексу без жодних зобов’язань звучала спокусливо, але я знала, що це може виявитися складнішим, ніж здається.

— А ти зможеш це витримати? — запитала я, маючи на увазі його здатність залишатися байдужим.

— Я можу. Я знаю, як це зробити, — впевнено відповів він, і в його голосі не було жодної хвилинки сумніву.

— І я також. — Я намагалася звучати рішуче. — Але в такому випадку, можливо, нам краще встановити певні правила, щоб уникнути непорозумінь.

— Справедливо, — погодився Даніяр. — Що ти пропонуєш?

— Ну, по-перше, ніяких обіцянок і жодних очікувань. Ми підтримуємо це на рівні сексуальних стосунків і нічого більше. По-друге, ніяких інших партнерів. Щоб уникнути будь-яких можливих ускладнень.

— Погоджуюсь. Що ще?

— Добре, — відповіла я. — Я не проти, якщо це буде тільки так. І ще одне, — додала я, — якщо щось піде не так, ми повинні відразу обговорити це і вирішити. Я не хочу, щоб ми залишалися у невизначеності.

— Згоден, — він звучав задоволеним. — Але ти повинна знати, що я завжди буду відкритий для обговорення і компромісів…

Ми завершили розмову на позитивній ноті, обговоривши деталі нашої угоди. Хоча я була певною, що це може бути складним шляхом, я намагалася знайти у цьому позитивні моменти. Головне — гарячий секс без зайвих зобов’язань і дурних побачень.

Я дивлюся на себе в дзеркало й не розумію, навіщо погодилася на це божевілля. Втому важко приховати, і я не можу зрозуміти, чому дозволила втягнути себе в цю авантюру. Чи варта вона того? Раптом тишу розриває гучний гавкіт Джека. Він відвертає мене від самокопання. Пес підстрибнув на місці, привертаючи мою увагу своїми великими очима, що горять життям і турботою. Він ніби відчуває мій неспокій, намагаючись розсіяти темні думки своєю присутністю.

— Джек, любий, — видихаю я, нахиляючись до нього. — Ти завжди знаєш, як підбадьорити мене, правда?

Він радісно махає хвостом, ніби відповідаючи: "Все буде добре, я тут з тобою". Я гладжу його по голові, і це відчуття дає мені маленький, але необхідний поштовх до дії. Можливо, я і не розумію до кінця, чому погодилася, але зараз у мене є лише один шлях — вперед. Пес тицяється носом у мою руку, і я відчуваю себе трохи краще.