Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
корабля.
— І мені третю! — загадав Еймос, утягуючись до приміщення.
— Цілу тонну лайна ремонтного звалили мені на плечі, дозволивши попередньо комусь стріляти в мою дівчинку як у
мішень.
— Та ми ж захищались як тільки могли… — почала
виправдовуватися Наомі, але зв’язкова панель урвала її своїм
кудкудаканням.
— Ви там, дівчатка-хлопчики, кавою заливаєтесь? — обізвався
зі своєї кабіни Алекс. — То хай хто з вас і мені занесе бульбашку!
Еймос і Наомі почали складати список ремонтних робіт, які
слід виконати за час перельоту до Медіни, а Голден тим часом
приготував чотири великі бульбашки кави. І зробив це залюбки.
Так приємно було робити щось просте-домашнє, аби
ощасливити людей, котрі поруч тебе. Чорну собі. Два забілювачі
й два підсолоджувачі для Еймоса. Один забілювач Алексові.
Один підсолоджувач для Наомі. Й пороздавав готові кави, кому
яку.
— Могла б ти занести оцю Алексові? — запитав він, подаючи й
другу бульбашку Наґаті. Щось було таке на його обличчі або
прозвучало в голосі, що змусило її занепокоєно насупитись.
— Щось у тебе не так? — спитала вона, беручи бульбашку, але
не рушаючи з місця. Позад неї Еймос незграбно взяв свою каву
скаліченою рукою й рушив на корму, проглядаючи список
ремонтів на своєму ручному терміналі та буркочучи, що так
багато звалилося на нього праці.
— Як я й сказав: маю виконати одну лайняну роботку.
— Допомогти тобі?
— Хотів би я впорати це самотужки, якщо ти не проти.
— Звісно, не проти, — сказала вона, а тоді ще й цмокнула
легенько його в щоку. — Заскочу до тебе згодом.
Голден подався до шлюзу й складської палуби, знайшов
самозапечатуваний в умовах вакууму пакунок, шкребачку й
ПКД-костюм для зовнішніх лагоджень, а ще — портативний
зварювальний апарат. Уліз у костюм і поплуганив через
корабель до трюму.
Туди, де, на його переконання, крилося місце останнього
спочинку Міллера.
Він зачекав у трюмовому шлюзі, поки пройде цикл відчиняння
зовнішніх дверей і в приміщенні запанує повний вакуум, а тоді й
увійшов туди. Хай щось піде не так — якщо те, що лишилося від
протомолекули на його кораблі, надумає захищатись, — то він
перебуватиме у вакуумі, а шлюз блокуватиме доступ до його
корабля. Замкнув шлюз за собою і сказав Алексові вимкнути
місцевий контроль дверей, поки він не зв’яжеться з пілотом і не
попросить відчинити. Алекс погодився, не допитуючись, навіщо
це.
І тоді Голден почав методично розрізати трюм на частини.
За п’ять годин такої праці, й з однією заміною
внутрікостюмного повітря, він таки знайшов те, що шукав.
Невеличкий клаптик плоті, завбільшки з пучку Голденового
пальця, приклеєний до споду енергопроводу, за зйомною
панеллю в обшивці трюму. Було це за пів метра від того місця, де вони вперше виявили того протомолекулиного монстра, що
на Ганімеді «зайцем» проліз на «Росинант». У Голдена мурашки
полізли по шкірі, коли він усвідомив, як довго вони скрізь
возили з собою часточку того виплодка.
Зішкріб того поліпа з енергопроводу, а тоді і його, й шкребачку
вклав у вакуумний пакет, усе те герметично запечатав. Зваркою
кілька хвилин смалив занечищене місце, розпікши метал аж до
червоного, аби знищити й щонайменшу молекулу, що могла
лишитися від того витвору протомолекули. Тоді попорпався у
трюмних припасах, поки знайшов перезарядку для катапульти
проб, відкрив корпус і вклав туди пакет.
Ось він з’єднав свій костюм із загальним радіоканалом
«Росинанта».
— Наомі, ти десь напохваті?
— Я слухаю, — обізвалася вона за мить. — На оперативці. Що
тобі треба?
— Можеш ти схопити ручний контроль проби, гм… 117А43?
— Авжеж. А що ти хочеш із цим зробити?
— Викинути у двері вантажного трюму. Можеш ти дати цій
пробі хвилин п’ять, а тоді послати її на Ілусове сонце?
— Гаразд, — погодилася вона — не ставлячи того запитання, охота поставити яке вчувалася йому в її голосі.
Він вимкнув радіо.
Була ж та проба невеличким електромагнітно-інфрачервоним
сенсором із рудиментарною рушійною системою. Того типу, яким користуються військово-космічні судна, аби роздивитися, що може
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.