Дмитро Терко - Альтернативні пригоди Буратіно, Дмитро Терко

- Пробач мене, рідненький! ("Знову за своє. Гусак свині не товариш!"). Я виходжу заміж. Маю тебе познайомити зі своїм нареченим. 

- Та ми ж знайомі. Твій Зілліо мене щоночі навідує. 

- Ой, киця! То не він, авжеж. Мого звати Анатоль. Солідна людина, володіє автобізнесом. 

- Ти щось заплуталася, Аля. Я ніяка не "киця". Киця – то твій кореш. І взагалі, до чого тут я і твоє одруження?! 

Вловивши згадку про "кицю", Арті нашорошив вушка й рикнув. Тіно погладив по голові пса. Той присів. 

- Тіні, Тіні! Якби ти був трохи старше, я б перша впала в твої обійми, любчику! 

- Якби я був старше, я б обрав не лисицю, а левицю! 

- Тіньчику! То ж фігура слова. А левицю тобі не прогодувати, любий. Лисонька ж завжди знайде, чим стіл накрити і як чоловікові догодити… Дуже прошу, будь моїм дружкою! 

Після її останніх слів хлопець щиро розсміявся, завбачливо відключивши гучний зв'язок. "Так вже нехай. Чим я ризикую? – нічим. Це просто цивільний акт. Може, "зелені" преміюють річним абонементом до зоопарку – грець з ним!" 

- Аля! Обіцяй себе пристойно поводити, бо в мене завтра будуть гості. Чекаю на вас о першій. – У відповідь він почув лише гучний смачний "чмок", і зв'язок припинився. 

- От таке, Арті, уявляєш? – Наша любителька смаженького вирішила в черговий раз побратися. Дати клятву вірності, так би мовити. Добре хоч не на Пересопницькому Євангелії, з докором у голосі мовив Тіно. - Арті тільки мотнув головою і протяжно рикнув. 

- До слова, Арті: завтра ти зустрінешся і з Реттою, і з Мальвою. Готуйся. 

Пес аж підстрибнув і почав кружляти на місці, радісно помахуючи хвостом. 

"Дивись, як небагато декому для щастя треба: не смаколика, а усього-то згадку про хазяйку!", – підсумував Тіно і, попрощавшись з псом, пішов додому.