Світлана Литвиненко - Приховані гріхи, Світлана Литвиненко

Розділ 14

  Ігор ніби не пробіжку робив, а когось наздоганяв чи навпаки від когось намагався втекти. Бо біг він швидко відганяючи від себе настирливі думки. Думки про неї, про іншу жінку, про ту, яка раптом викликала у ньому зацікавленість. Чоловік зупинився біля дерева з якого вже опало  листя і воно стояло оголене над річкою, перевів дихання. Як не прагнув, але думок позбутися не вдалося. Ема, Ема, Ема…, от про кого він почав так часто думати  всупереч бажанню цього не робити. І чому це зненацька вона його так зацікавила? Його зацікавила чужа дружина, яка зовні зовсім і не його екіпаж. Ігоря ніколи не приваблювали шатенки та ще такі сором’язливі, прості на вигляд. Він завжди віддавав перевагу яскравим жінкам, вишукано одягнених, з ароматом дорогих парфумів. Можливо це тому що він сам виріс у бідній родині.

  Ігор присів на колоду, яка лежала на березі річки продовжуючи згадувати своє минуле, щоб краще зрозуміти самого себе зараз. Його батьки рано померли, а будинок забрали за борги. І він Ігор в сімнадцять років опинився на вулиці без копійки у кишені. Тоді не знав куди йти та що робити. Був розгублений, наляканий. Йому доводилося ночувати на вулиці й навіть не один день залишатися голодним. Та потім опанував себе, зібрався з думками й почав шукати роботу. Він розвантажував вагони та мив посуд у ресторані, підмітав у дворах і навіть вигулював собак.

   Та одного дня тиняючись вулицями міста Ігор зустрів свого колишнього однокласника з яким товаришував, коли ще ходив до школи. Того самого Назара, який і допоміг йому. Завдяки йому, а точніше його батькам Ігор отримав кімнату в гуртожитку, а також вступив до університету, який успішно закінчив. Ще коли був студентом його почали приваблювати дівчата із заможних сімей. І він користувався в них успіхом, бо мав гарні фізичні дані та симпатичні риси обличчя, а також легко знаходив спільну мову з ними. Іще тоді вирішив, що обов’язково одружиться саме з такою дівчиною.

  Ігор згадав Ніну в яку був закоханий з першого погляду. Гарну, вродливу блондинку батьки якої були власниками будівельної компанії. І саме з Ніною він мав намір тоді одружитися, бо вона відповідала його ідеалу. Та її батьки не дозволили, щоб їхня єдина донька вийшла заміж за бідного хлопця, за душею якого нічого не було. Вони відправили її на навчання за кордон, якомога далі від нього. А вже за декілька місяців Ігор дізнався, що вона вийшла заміж за багатого араба. Дізнавшись про це Ігор довгий час ні з ким не зустрічався. Він просто знайомився з дівчатами, щоб провести з ними ніч і не більше.

  Після закінчення університету Ігор багато працював, займав хороші посади у різних компаніях, але розбагатіти йому так і не вдавалося. Він ніби був і всім забезпеченим і в той же самий час не міг собі дозволити розкіш. І саме тоді почав знову замислюватися над тим, щоб одружитися з вигодою. Він почав шукати вдалу кандидатуру ходячі по нічних клубах для заможних людей  і приймаючи запрошення на вечірки де можна було зустріти саме таку яку він хотів. Та з Камілою він познайомився зовсім при інших обставинах...

-А я тебе скрізь шукаю,- почув Ігор позаду голос свого помічника  і зятя своєї дружини Федора, який перебив його спогади,- мені  сказали, що ти на пробіжці.

-Щось термінове, що ти прийшов прямо до мене додому і не міг дочекатися, коли я приїду до офісу?- незадоволеним тоном запитав Ігор у Федора підводячись із колоди.

-Ще і як терміново,- Федір потисну руку Ігорю не звертаючи уваги на його невдоволений вигляд,- я тебе приємно здивую.

-Ну що ж, здивуй,- Ігор прижмурив очі заздалегідь прийнявши рішення не в усьому відтепер довіряти своєму помічникові.

-Нам пропонують вигідну угоду. Одна польська компанія хоче закуповувати у нас дерево за вищою ціною ніж зараз це робить німецька фабрика,- почав задоволено докладати Федір поправляючи краватку чорного кольору,- тому пропоную укласти угоду з поляками, а з німцями її розірвати. Я все перевірив, вивчив всі деталі й скажу тобі з цілковитою впевненістю, що ми неповинні ні в якому випадку упустити таку нагоду.

-І заради того, щоб повідомити мені про це ти прямо не міг мене дочекатися, коли я приїду до офісу?- Ігор і справді його не розумів.

-Не зовсім так,- Федір провів рукою по своїй чорній бороді вже не приховуючи знервованості,- просто моя дружина захотіла побачитися зі своєю сестричкою. Тому ми разом і приїхали. До речі, папери я вже підготував, тому після того як ти все ретельно прочитаєш та з усім ознайомишся, то ми швидко укладемо угоду з новими партнерами.

-Ти так наполягаєш…

-Ні, ні… ти мене неправильно зрозумів,- замахав руками Федір,- я не наполягаю і ні в якому випадку не підганяю. Я просто пропоную.

-Я тебе навпаки чудово зрозумів,- та для Ігоря насправді все це було підозріло,- пішли краще до будинку, разом кави вип’ємо, поснідаємо, а потім вже і до офісу поїдемо.

-Я тільки за, бо вдома з Христиною якось поспіхом зібралися, що й поснідати не встигли,- Федір погладив свій випуклий живіт,- хоча лікар мені й радить тримати дієту, але якось не виходить.

-Тому ти й набираєш не по днях, а по годинах надмірну вагу,- відповів на це Ігор жартома,- щоранку раджу тобі пробіжку робити.

-Щоб я бігав… та не приведи Господи. Від такого навантаження у мене точно серце зупиниться,- відповів цілком серйозно  на те Федір.

  Доходячи до будинку, чоловіки почули сварку. І відразу зрозуміли, що сперечаються їхні дружини, рідні сестри. Ігор тільки важко видихнув та сказав Федору, що той на нього зачекав, поки він прийме душ, а вже потім спуститься до них. Як би Ігор хотів зараз наказати Камілі та Христині припинити суперечку, подумати про те, що вони не єдині у цьому будинку. Та не міг, бо Каміла змусила його пообіцяти їй, що він не буде втручатися, коли вона з’ясовуватиме стосунки зі своїми родичами. Ігор вже не один раз намагався помирити Камілу з її сестрою, а також з донькою. Марно. Каміла не бажала ні до кого прислухатися і на поради свого чоловіка не звертала жодної уваги.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍