Аліна Скінтей - Тринадцятий демон, Аліна Скінтей

Астель мовчала, думаючи про майбутню зустріч із чаклуном. Що це за людина? Чи справді він зможе допомогти їй навчитися контролювати демона? В її голові було більше запитань, ніж відповідей. Та вона розуміла, що це був єдиний варіант, інакше демон знищить її або, ще гірше, усіх навколо.

— Розкажи мені більше про цього чаклуна, — зрештою заговорила Астель, намагаючись трохи розсіяти напругу. — Чому ти впевнений, що він зможе допомогти?

Сефт зупинився на мить, мовби обдумуючи, як краще відповісти.

— Його звуть Ледрік, — почав він, не сповільнюючи ходу. — Він старий і живе відлюдником уже багато років. Кажуть, що він колись був одним із наймогутніших чаклунів нашого світу, спеціалізувався на демонології. Одні кажуть, що він навчав навіть покійного короля приборкати Офіукуса. Але щось сталося, і він покинув усе. Зараз Ледрік нечасто приймає відвідувачів, але я маю зв’язки, які допоможуть нам потрапити до нього.

— Щось сталося при навчанні з покійним королем? Що саме? — запитала Астель, відчуваючи холодок по спині.

— Це довга історія, — відмахнувся Сефт, — але, коротко кажучи, його знання про демонів коштували йому близьких. Саме тому він живе відлюдником. Але те, що він пережив, зробило його майстром у справі контролю демонів, істот, і решти нечисті.

Астель замовкла, обмірковуючи почуте. Щось у цій історії тривожило її, але вона не могла зрозуміти, що саме. Їй залишалося тільки сподіватися, що Ледрік зможе допомогти їй уникнути долі, де демон поглине її.

Вони рухалися мовчки ще кілька годин, доки ліс не почав поступово рідшати, відкриваючи дорогу в далекі гори.

— Нам доведеться зупинитися на ніч, — сказав Сефт, коли сонце почало ховатися за обрій. — Підійдемо ближче до підніжжя гір, там і знайдемо місце для ночівлі.

Астель кивнула, втома вже почала давати про себе знати, але її думки були настільки наповнені хвилюванням, що вона навряд чи змогла б заснути.