Світлана Литвиненко - Небезпечний фоторепортаж, Світлана Литвиненко

  А він уміє робити боляче, подумала Діана сівши на задніх сидіннях автобуса. Згадала, коли вперше побачила Дениса. Вона тоді прийшла до батька на автодром, а Денис увесь у грязі разом з її батьком ремонтували машину. Щось не заводилася. Батько їх познайомив. Між Діаною та Денисом відразу виникла симпатія. Діана приходила та підтримувала його на змаганнях, відповідала взаємно на його залицяння. Вона була закохана у нього і щаслива поруч з ним. Мріяла вийти за нього заміж і прожити з ним усе своє життя. Була впевнена, що так і буде. На новорічні свята батько запропонував своїй доньці запросити Дениса до них додому та познайомити з родичами, які прийшли у гості. Тітка Ольга зі своєю донькою Лесею теж були.

  Діана не раз шкодувала потім, що запросила тоді Дениса, де він познайомився з Лесею. Діана відразу і не помітила, що Денису сподобалася Леся. Як же він міг? Та потім зрозуміла, що він її і не кохав. Тепер розуміла, що і Лесю він теж не кохає. Денис ніколи нікого не кохав і не кохає. А вона-то довго саму себе звинувачувала у тому, що її зрадили. Шукала у собі причини, недоліки. Запитувала у себе, чим Леся краща за неї. Довгий час не могла сприйняти того, що Денис обрав іншу дівчину. Зрада принесла біль та розчарування Діані. Та потім їй вдалося вгамувала свій смуток, свої емоції. Вона змогла пережити цей важкий період у своєму житті, піднятися та рухатися далі. Тепер Діана покохала іншого, але знову не того…, бо він був заручений.

  Діана прийшла до редакції після обіду. Сумно сіла за своє робоче місце і почала готувати свій фоторепортаж до друку. Зателефонувала Віка і попросила зайти до її кабінету. Діана не затримуючись пішла до подруги, постукала у двері.

-Заходь, проходь і сідай,- Віка теж виглядала сумно,- бачу, що не тільки у мене, а і у тебе немає настрою. Сталося щось?

-Зранку ходили на могилу батька, а ще там зустрілася з Денисом,- Діана сіла на стілець навпроти Віки,- коли я бачу Дениса мене переповнює і образа  і розчарування. І навіть не знаю що ще.

-Надія, подобатися йому знову. Бажання змусити його шкодувати, що проміняв тебе на іншу,- підказала Віка,- хіба у тебе не виникало бажання повернути його, а потім самій кинути. Щоб знав як це.

-Не в прямому змісті сказаного тобою, але якісь такі думки були. Та не будемо більше про нього,- відмахнулася рукою Діана,- мені краще бути самій.

-А Назар? Ще один красунчик.

-Віка, у нього є наречена, яка до речі, зараз прилетіла з Італії. Так що з Назаром мені точно нічого не світить. А знаєш, я не проти побути самотньою. Може у мене доля така, бути самотньою.

-І моя доля мабуть така ж сама,- Віка тяжко зітхнула,- Руслан платити аліменти сказав не буде і квартиру та разом нажите майно теж ділити не буде. Я дивуюсь, як він  таке може говорити, невже йому зовсім начхати на свою доньку. За кого я тільки заміж вийшла. За егоїста та алкоголіка.

-Мені шкода. Що думаєш робити?

-Хочу найняти адвоката. А що мені ще лишається. Змушу його бути відповідальним, він зобов’язаний платити аліменти. А то на горілку гроші у нього є, а для дитини не має.

  До кабінету Віки постукали.

-Увійдіть,- запросила.

-Влад?!- здивувалася Діана,- а ти чого тут? Віка познайомся з Владом, друг та адвокат Назара.

-Адвокат?- перепитала Віка.

-Точно адвокат,- Діана зрозуміла Віку.

-Доброго дня дівчата,- посміхнувся Влад заходячі до кабінету,- мені сказали, що тебе Діано я зможу знайти саме тут. Прийшов до тебе у справах.

-Звісно, але з першу познайомся з Вікою, літературний редактор нашого журналу, а також моя найкраща подруга. І вона шукає адвоката,- сказала Діана.

-Радий знайомству,- Владу сподобалася Віка так само як і він їй,- готовий завжди допомогти.

-Мені дійсно потрібна допомога розумного адвокати,- посміхнулася Віка до Влада,- і я б не проти скористатися вашими послугами. Якщо звісно, що ви не проти.

-Щойно я переговорю з Діаною, то відразу виділю вам час,- пообіцяв Влад не зводячи очей з  Віки.

-Ви зможете спокійно поговорити у моєму кабінеті де вам ніхто не буде заважати, а мені якраз треба зайти до Платона Дмитровича,- і Віка взяла до рук папери та покинула свій кабінет залишивши Діану та Влада на одинці.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно