Микола Капустянський - Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський

було покладено на полк. Сальського, але через те, що він для підтриму 7-ї дивізії надіслав недостатнi сили (Слобідський піший полк, кінний полк Костя Гордієнка 100 шабель з кінно-горним дивізіоном Алмазова), то прибувші частини увійшли у тимчасову підлеглість комгрупи С.С. ">[17] 8-у Запорізьку дивізію, що вела ще бій за Староконстантинів, відтягнути на ранок 22.VI. в резерву командування. На Староконстантинівському напрямку – залишити партизанський загін Павловського.

Становище надвечір 21.VI. Сх. ч. 17.

Взагалі надвечір 21-го червня ситуація утворилаcя така: наступ большевикiв на наш лівий фланг успіху не мав – їх було відкинено. 8-й Запорізькій дивізії нарешті повелося заволодіти Староконстантиновом.

Третій совєтський Богунівський піший полк та інші большевицькі частини, які боронили Староконстантинів з трьома бронепотягами, поспішно відходять на північ. На Жмеринському і Могилівському напрямках удалося зломити ворога.

6-а Запорізька дивізія після триденних боїв розбиває большевиків, що наступали від ст. Деражня і були захопили в тилу її ст. Богданівці, і забирає в них кулемети і полонених. Бої з обох сторін визначалися заїлою запеклістю. Командира полку і двох курінних большевицького Балтського полку вбито. Партизанський большевицький загін, що захопив був ст. Богданівці, майже знищено до щенту, а недобитки його подались на північ. Захоплено три гармати та інші трофеї.

3-я дивізія наступає на Котюжани, загрожуючи Єлтушкову, в наслідок цього 2-а дивізія здобуває його.

Взагалі 21.VІ. ми взяли верх на цілому фронтi.

Бої 22.VI. Сх. ч. 16.

На лівому флангрві 7-а Запорізька дивізія з частинами групи С.С. після впертих боїв здобуває ряд сіл, ст. Юхимівці, роз'їзд Шаркевичі і наскоком захоплює Пахутинці. В наші руки дістаються полонені, між ними командир Таращанського полку, та інші трофеї. Особливо зраділи Запоріжці печеному хлібові та огнеприпасові, що залишили большевики.

Щоби підтримати свою західню групу, большевики форсують р. Случ в напрямку Красилова і здобувають його. 9-а Залізнична дивізія, не поставивши потрібного опору, відійшла на південь і заступила позицію на висотах по північному березі р. Бужка.

8-а Запорізька дивізія не встигла підтримати 9-у дивізію, бо всупереч наказу вона не зосередилась на ранок 22.VІ. в с. Заруддя і виступила з Староконстантинова тільки о 13 год. 22.VІ. Цей прорив примусив комгрупи С.С. відтягнути свій правий фланг на висоти по північному 6ерезі р. Бужка і залишити переправи на р. Случ.

Таким чином за 22.VІ. большевики потиснули нас від переправ на р. Случ, але в найбільш небезпечному для нас напрямку, на Миколаїв-Чорний Острів, ми одержали успіх і відкинули їх.

Бої 23.VI. Сх. ч. 16.

23.VІ. в Проскурівському районі загальне перегрупування, і бойове затишшя.

Західня большевицька група, зазнавши на передодні невдачі, припинила свої активні чини.

Група С.С. підготовлювалась до рішучого наступу (вже прибули до неї свіжі частини з Запорізької групи). Також затихли бої і на переправах на р. Случ в районі 8-ї та 9-ї дивізій. Большевики не наступали, а 8-а дивізія після великого переходу прибула тільки на ранок 23-го, через що комгрупи Запорізької і не міг в цей день виконати директиви Штабу Армії: «атакувати 8-ю і 9-ю дивізіями большевиків і знову здобути переправи на р. Случ».

Наші успіхи 24.VІ. Сх. ч. 16.

24 червня 8-а і 9-а дивізії переходять в наступ, потискують большевиків до переправ на р. Случ (однак Красилів ще лишається в руках большевиків) і просовуються на півнiч вздовж шосе Заруддя-Староконстантинів верстов на 6.

Цілком відкинути большевиків за р. Случ не довелося, бо 9-а дивізія, стомлена попередніми боями, не виявила належної активности і навіть надвечір відтягнула свої частини назад на переправи при р. Бужок.

Зранку 7-а Запорізька дивізія з приділеними до неї частинами та 1-й і 3-й полки С.С. рішуче атакують большевиків у напрямку на північний захід і розбивають їх вщент.

Большевики у великому неладі відходять, на Базалію. Нами здобуто Купіль і ряд сіл на південь і північ. Кіннота енергійно переслідує відступаючого ворога. Наше військо виявляє величезну енергію і запал підчас свого наступу. Особливо жваво діяв кінний полк Костя Гордієнка з кінно-горним дивізіоном Алмазова і частини 7-ої Запорізької дивiзії (1-й полк С.С.).

В наші руки впадає багато трофеїв, між якими прапор 2-го Таращанського полку, здобутий козаком Мазепинського полку Мазняком. На жаль, докладні відомості про розгром обхідної групи большевиків вступають в Штадармії лише 25.VI., у вечірній же доповіді від 24.VI. від комгрупи С.С. картина бою не була досить змальована.

Становище надвечір 24.VI.

Надвечір 24.VI. ситуація взагалі уявляється в такому вигляді: ми одержали рішучий успіх на своєму лівому крилі і тим анулювали надто небезпечний для армії маневр частин Таращанської дивізії. Залізничу колію Волочиськ-Чорний Острів було цілком звільнено від большевиків; небезпека для нашого лівого флангу і тилу минула. Резерви, стягнені з інших напрямків і пущені в діло, блискуче виконали своє завдання.

Тим часом на напрямкові Староконстантинів-Проскурів і на переправах на р. Случ ситуація утворилась не цілком сприяюча для нас.

8-й і 9-й дивізіям не тільки не вдалося обсадити переправи на р. Случ, але надвечір большевики самі розпочали наступ невеликими групами вздовж шосе Староконстантинів-Проскурів на правий фланг 8-ої дивізії.

9-та дивізія цілком виснажилась і, згідно з донесенням начдива, стала майже небоєздатною. Правий фланг групи С.С. не міг вийти на переправи на р. Случ.

Ні в розпорядимості Штабу Армії, ні в Комгрупи Запорізької вільних резервів не було. В Штабах груп С.С. і Запорізької одержано відомості про зосередження свіжих большевицьких сил в районі Староконстантинів-Красилів потім ці відомости не потвердились. Це було безпосередньою загрозою Проскурову з півночі.

6-та дивізія з 22.VI. по 24.VI. веде надзвичайно вперті бої в районі ст. Деражня, наслідки яких ще не виявилися.

Плян Штабу Армії. Сх. ч. 18.