Володимир Львович Єшкілєв - Фаренго. Ч. 2. Гніздо

двадцять шість кораблів допоміжних класів, включно з важким танкером-заправником DT06 «Анвар» та великим ремонтним кораблем-доком V02 «Імператриця Нелі»[25].

Кораблі флоту з’єднані у чотири ударних, одну розвідувальну, одну військово-дослідницьку і шість допоміжних ескадр. Окрім того, флоту підпорядковані 22-а штурмова бригада, 4-а і 7-а допоміжні бригади, шістнадцять десантних груп «командос», 54-а окрема військово-дослідницька оперативна група (ОВДОГ), 31-а окрема кризово-евакуаційна оперативна група (ОКЕОГ), а також підрозділи біологічного захисту, оперативного квартирування, спеціального технічного забезпечення, танкерно-вантажного забезпечення, охорони, зв’язку, навчально-тренувальні та кібер-супроводу.

Командувачем флоту наразі є адмірал Юл Перліс Кортней-молодший, його першим заступником і начальником штабу — віце-адмірал Пармасінгх Ованес.

14

Бізнес-центр «Західна Піраміда», місто Столкінбаад,

планета Нола (4КВ06:2),

зоряна система Ніргарі.

1 квадрарія 417 року Ери Відновлення.

Намісника Сектору Кастора Рене Маркова важко було чимось здивувати. Але запрошення до комунікаційного терміналу в бізнес-центрі Столкінбааду застало генерал-лейтенанта поліції зненацька. Зігнорувати запрошення Марков не мав права. Воно прийшло на зарезервований для особливо конфіденційних повідомлень комунікатор і містило непомітні для сторонніх криптографічні позначки, які вказували, що мова йде про державну справу найвищого рівня пріоритетності й, відповідно, секретності. Тому намісник прибув до бізнес-центру інкогніто, застосувавши для зміни зовнішності принагідні косметичні засоби. Він одягнув окуляри, що трансформували малюнок сітківки, змішався з натовпом й неквапом, час від часу зупиняючи погляд на екранах із рекламними шоу та біржевими котуваннями, пройшов до зв’язкового терміналу.

З певної миті пригода почала йому подобатись. У ній він знайшов несподівану свіжість. Вже багато років Марков не користувався цивільними лініями зв’язку. Він відразу зауважив зміни в дизайні та нові опції, якими обладнали термінал. За останньою модою все навколо світилось теплими кольорами, тікало від гострих кутів і ледь не муркало від надміру домашнього затишку. Системи безпеки терміналу пропонували, за бажанням клієнта, повну ізоляцію від наведеної гравідинаміки, чим Марков негайно скористався. А потім сконцентрував думку на дев’ятнадцяти цифрах абонентського коду. Обладнаний ментальним уловлювачем комп’ютер зчитав цифри, прийняв сигнал від вмонтованого у манжету ідентифікаційного чіпа й привітав громадянина Ноли Аслана Трошо на каналі високоякісного міжпланетного бізнес-зв’язку.

Пробігло кілька секунд, і Марков-Трошо опинився у добротній тривимірній симуляції затишного залу з каміном і старовинними меблями. Навпроти нього у розкішному шкіряному кріслі сидів імператор.

— Сір! — Марков спробував підвестися, але Охоронець прав і свобод світів різким жестом повернув його до м’яких обіймів крісла.

— Без церемоній, наміснику. Бачиш, до чого дійшло… Мої аналітики переконані, що всі спецканали, включно із Білими Каменями, можуть перебувати під контролем ворога. Вони переконали мене, що надійніше сховати цю нашу розмову в нетрях звичайного бізнес-трафіку.

— Щось сталося, сір?

— Так, Марков, сталося, — імператор прикрив очі набряклими від втоми повіками. — На Аврелії дослідний центр Джи Тау випадково знайшов те, що ми довго шукали — відправний момент ініціації ворожого агента.

— Не вірю у випадковості, сір.

— Знову чіпляєшся до слів, — гмикнув монарх. — Добре, не випадково. Вони взяли під контроль ситуацію навколо сестри терориста Махоніко. Дівчинка здалась Бліссові занадто хитрою. Але це все передісторія. А сама історія почалася з того, що Махоніко вразило щось подібне на кульову блискавку. Один із техніків Джи Тау проявив ініціативу і детально вивчив характеристики плазми.

— Це була не блискавка?

— Штучно генерований плазмоїд із незвичайними фізичними характеристиками. Привіт від Зовнішніх. Ми вже встановили, що і Шерма, і Хепі Махоніко, і Дора Віргой, і Рама Шайнар, і практично всі терористи з Ноли пройшли посвячення псевдоблискавкою.

— Вогненний цілунок.

— Що?

— Вибачте, сір. В одному із віршів Шерми є таке словосполучення: «вогненний цілунок». Напевне, сір, це такий поетичний образ акту ініціації. Себто посвячення.

— Не виключено. Відколи ти цікавишся поезією?

— Віддавна, сір. Більшість повстанських спільнот пов’язана з творчими гуманітаріями та екзальтованими членами сект. Партизани часто-густо схильні до віршованих присяг і пророцтв. Взагалі, схильні до поезії. Якби моя воля, я б увів до навчальних програм поліцейських академій спецкурс «Поетична культура у протестних середовищах».

— Зрозуміло. Цікаві міркування… Так-от, повертаючись до головної теми: ми вже перевірили медичні карти близько мільярда громадян Імперії. В першу чергу тих, хто мав стосунок до ноланського підпілля, терактів на Альфі… Перевірили офіцерів, службовців, вчених, працівників військових заводів. Результати вражають.

— Їх багато?

— Серед нині живих — кілька сотень.

— Розгалужена мережа.

— Саме так, генерале Марков, — ствердно хитнув головою монарх. — Розгалужена діюча мережа ворожих агентів, вузли якої ми поки що не здатні намацати.

— Сір, я готовий негайно залишити посаду намісника й очолити розслідування, — твердо промовив Марков.

— Питання наразі так не стоїть. Поки що мені потрібна твоя консультація.

— Все, що у моїх силах, сір!

— Серед тих, хто пройшов посвячення блискавкою, був такий собі Сен-Ален. Тобі це прізвище про щось каже?

— Звичайно, сір. Покійний керівник служби безпеки корпорації «Еттлі Касмік». Корінний альфієць, з древнього аристократичного роду. Його мати була зі Слокінів, бічної гілки баронського Дому Табануї. До роботи у корпорації Сен-Ален дослужився до полковника та оперативного координатора в управлінні «С» Служби Запобігання. Спеціалізація — високотехнологічні розвідувальні та контррозвідувальні операції. Був нагороджений Лицарською відзнакою Ордена Явіса із Золотими Мечами[26]. Саме він займався відбором і підготовкою клонів-телепатів за програмою «Даймон». Довірена особа тодішніх директорів «Касміка» Калауса і Дасалмана. Як на мене, дарма вони йому довіряли.

— Пам’ятаєш.

— Ще б пак…

— Так от, він також пройшов ініціацію.

— Коли?

— У триста дев’яносто п’ятому.

— Тобто саме того року, коли вони з Дасалманом вирішили використати для захисту від промислового шпіонажу телепатів, вироблених Тейсаном[27].

— Так.

— Цікаво… Значить, я правий: дарма мільярдери довірились цьому пацюкові. Він їх використовував, сір.

— Це очевидно.

— Я думаю, сір, що програма «Даймон» мала, так би мовити, подвійне дно. Тейсанболон виконував два замовлення в одному. Офіційно він виготовляв телепатів для служби безпеки «Еттлі Касмік», а насправді вичакловував щось небачене для хазяїв древнього арсеналу. Для ворогів.

— Мої аналітики вважають так само. Вони переконані, що Тейсан отримав від ворога знання древніх рас, які він використав для створення клонів серії «ен-о».

— Цілком ймовірно, сір.

— Що ти порадив би?

— Я б порадив… — Марков на кілька секунд замислився. — Я б порадив перевірити обставини загибелі клона-телепата Ленго.

— Голова в тебе добре працює, — посміхнувся імператор. — Моїм аналітикам для такого висновку знадобилось аж вісімнадцять стандартних годин… Уже перевірили. Судячи з усього, що накопали Джи Тау на Альфі, Сен-Ален у чотириста дев’ятому році імітував смерть Ленго. Експертизи ще тривають, але в цілому картина вимальовується ще та… Ти правий, він брехав керівникам корпорації. Весь час брехав… І як ти вважаєш, де нам тепер шукати Ленго?

— Пройшло