Євгенія Чернюх - Подих. Моя Міішель., Євгенія Чернюх

Випустивши з полону резинки волосся я його розпушила і провела пальцем по екрані.

- Привіт. – широко посміхнулася моніторячи боковим зором реакцію хлопців у салоні автомобіля.

- Мишка! Ти чого на меседж не дала отвєточку?

Я не любила це прізвисько. Маленьким, Руслан не міг вимовити Мішель, тому казав Мишка. Отак і прилипло. Я знала, що позаочі однокласники ми так називають. Добре, що хоч не Миска. А то він ще й шиплячі звуки довго не вимовляв.

Подавивши першу реакцію – роздратування, спокійно відповіла.

- Вибач, не мала часу.

- Привітулі!

- Хай, бейбі!

Одна навперед одної в камеру почали махати мої так звані подружки обіймаючи за шию Руслана. Масовка за кадром весело ґелґотіла розливаючи дешеве вино у пластикові стаканчики. Вони явно були десь на річці.

І тут мені стало соромно. Я помітила, як піднялася брова Романа, споглядаючи нецензурну лексику цих гопніків. І як тут поясниш, що я ніколи не брала участь у подібних обрядах. За два дні, я не почула у стінах цієї школи ні матів, ні сучасного молодіжного сленгу, який так любили мої старі приятелі. Лише чиста акуратна мова.

- Я тебе пізніше наберу. – настрій злетів на нуль.

- Чекай! – Руслану вистачило розуму відійти подалі. – Як там справи з новоспеченим братиком-ідіотом? Успокоївся? Чи досі корчить обіженку?!

Мої обличчя наче хтось обдав вогнем. Несміло піднявши очі, зустрілася у дзеркалі з потемнівшим поглядом. Горло здавило кліщами, а по спині поліз неприємний холод. Якось у пориві саможалю мала необережність пожалітися другові. А тепер наше крихке неоголошене перемир’я розлетілося на гострі друзки.

І шо тут скажеш? Вибачатися? А сенс? Залишити все повільно знищуючи себе зсередини докорами?

Авто починало набирати швидкість. Я поспішила завершити розмову. От і повипендрювалася. Але Руслан досі намагався докричатися до мене.

- Мішель! Найголовніше! Я скоро приїду. Напросився з мамою до вас у гості!

Я лише кивнула і натиснула відбій. А от витиснути з себе хоч слово на прощання не змогла. Моя увага була прикована до Воронівського.